Христа не зупиняло те, що про нього думають інші. А скільки разів через думку інших ми не зробили чудових справ?

Читай також

  • Отець Ігор Бойко: семінарії готують майбутніх священиків лікувати рани війни
  • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Христа не зупиняло те, що про нього думають інші. А скільки разів через думку інших ми не зробили чудових справ?

          Сьогоднішній євангельський уривок розповідає про два зцілення, вчинених Ісусом: зцілення двох сліпців та вигнання біса, що спричиняв німоту. Геракліт Ефезький сказав: “Якби сліпого запитали, що таке зір, він відповів би, що це сліпота”. Зрячі фарисеї були сліпцями, бо не пізнали Сина Давида.

          Сліпі ж його уздріли, не маючи змоги бачити. А все тому, що сліпі чують інакше, ніж зрячі люди. Фарисеї так часто говорили, що має прийти Месія, що не чули слів самого Месії. Людині не дано говорити і слухати одночасно. Наша увага неодмінно пропадає. Я про те завжди кажу на уроках дітям. Сліпці ж вслухалися в слова проповіді Христа і серцем побачили, що це той, про кого говорять фарисеї, Син Давида.

          Впадає в око те, що колишні сліпці не послухалися суворого наказу Ісуса про те, щоб нікому не говорили про те, що сталося. Не все легко виконати з того, чого від нас хоче Господь. Чи можна докоряти людям, що отримали чудесне зцілення і хочуть поділитися з іншими тією радістю? Як можна втримати в собі радість від такого дорогоцінного дару – споглядати красу сотвореного світу?

          Інше зцілення, про яке розповідає уривок – зцілення біснуватого. Німий почав говорити, спричинивши велике замішання: одні дивувалися Божій силі, а інші осуджували Христа, що він робить зцілення та виганяє злих духів за допомогою нечистої сили. Навколо нас завжди знайдуться люди, які знайдуть нас за що обвинувачувати. Але будьмо певні, навколо є і повно інших людей. Христа ніколи не зупиняло те, що про нього думають інші. Чи це не слушна нагода запитати себе: скільки разів ставалося так, що через думку інших людей ми не зробили справді чудових справ, які справді хотіли зробити?

          Отець Олег КОБЕЛЬ

          Читай також

        • Отець Ігор Бойко: семінарії готують майбутніх священиків лікувати рани війни
        • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
          • Оціни

            [ratemypost]