Отець Жоао Шагас ― керівник офісу душпастирства молоді при Декастерії у справах Родини, Мирян та Життя з Риму був присутній на фестивалі «Вітер На-Дії», який 12 вересня вшосте організувала Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ. Високий гість мав виступ про богословський та пасторальний вимір слухання, як інструмент душпастирства, у світлі Папського Синоду присвяченого Молоді.
Після фестивалю відбулася заключна зустріч із отцем Жоао Шагасом у Патріаршому домі УГКЦ. Під час розмови представник Папи сказав таке:
«Церква має багато чого сказати молоді, та молодь теж має багато чого сказати Церкві»
У час карантину душпастирі запитували молодь, чого очікує від них. І перше, про що говорили ― присутність. Моя участь у фестивалі «Вітер На-Дії» мала би бути виразом присутності Вселенської Церкви серед української молоді.
Друге ― слухання. Ця думка вже виринала в усьому процесі, який завершився Синодом про молодь. Я приїхав, щоб послухати тут подих Святого Духа тут, на цих землях, поміж молодими людьми.
На Фестивалі я мав нагоду спілкуватися з численною молоддю, зі священниками, з душпастирями, монашеством ― ми обговорювали тему богословської і душпастирської цінності слухання. Завершальний документ Синоду єпископів 2018 року каже, що слухання ― це спосіб, у який Бог будує стосунки зі своїм народом. І цитує книгу Виходу, 3 розділ, коли Бог звертається до Мойсея в палаючому кущі, кажучи, що чує крик свого народу. І Бог, який сам є слуханням, просить нас також слухати. Тому нульова заповідь, яка випереджує наступні десять: «слухай, Ізраїлю».
Святий Іван Павло ІІ казав, що Церква має багато чого сказати молоді, та молодь теж має багато чого сказати Церкві. Бог дає старшим думки, а молодшим ― бачення. Це, на перший погляд, здається парадоксальним. Бо зазвичай зрілі люди мають бачення життя, яке приходить із віком, натомість молодь ― мрійники. Та Святий Дух відтворює цю здібність старших ― мріяти, а молоді може дати глибоке бачення всього життя.
Спілкуючись тут на Фестивалі, ми говорили про те, наскільки відчуваємо, що молодь має глибоке бачення і глибокі питання. Насправді проблем не бракує ні у світі, ні у Церкві. Святий Бенедикт у своєму монашому правилі казав: «коли у монастирі є проблеми, потрібно завжди питати пораду в наймолодшого брата. Бо від молоді приходять найкращі рішення». Як часто ми використовуємо цю пораду?
Дуже легко говорити, та більше зусиль треба, щоб застосувати це на практиці. Сьогодні модно слухати молодь. Але після того, як послухаємо, часто з’являється відчуття, ніби вже виконали завдання. А на практиці ми не дуже дозволяємо молоді впливати на наші проєкти. Та надзвичайно важливо давати молоді значно більше можливостей для їхнього протагонізму і в суспільному, і в церковному житті. Великі стартапи нашого часу в технологічній сфері, а також великі переміни у суспільному житті не відбуваються, якщо не проходять через молодь. Або ми це зрозуміємо, або не дамо Богові оновлювати наше життя.
«Будьте галасливі!»
Моє перебування в Україні тривало лише три дні, та за три дні відбувається також перехід від смерті до воскресіння. За цей час я мав нагоду також побачити красу України, прекрасний народ ― дуже відкритий і з щирим серцем. Я бачив в очах молоді великий блиск і велику надію, величезне бажання до життя. Спілкуючись із молодими людьми, я бачив багато ініціативності та прагнення допомагати іншим. Думаю, що потрібно відчувати це багатство, яким є ваша молодь.
Праця з молоддю несе свої ризики, оскільки вона ― непередбачувана. Ми не можемо цілковито проконтролювати її, тому іноді, через страх, воліємо її не помічати. А якщо хочемо зробити свій вклад у цей скарб, мусимо дозволяти молоді діяти та створювати для них простір.
Вони турбуватимуть багато, та Папа надихає молодь це робити. Коли він у 2017 році зустрів молодих людей у Ріо-де-Жанейро, звернувся до них ― «будьте галасливими». Також і Папа Іван Павло ІІ на Світових днях молоді казав молоді, що їхня галасливість була чутна і в Римі, і в світі. Папа дуже часто запитує молодь, чи в їхньому житті є ця галасливість. Якщо ви турбуєте інших, то у вас є життя. Якщо хочемо, щоб це було, то мусимо створювати простір і давати голос молоді.
Східна церква має дуже багато традиції богослов’я, літургії і це приваблює захід. Важливо, щоб молодь відчувала це багатство частиною свого буття. Ми мусимо запитувати себе, наскільки молодь персоналізує цей досвід, бо коли розуміють це, то зможуть цим ділитися з іншими.
Переконаний, що маємо відкрито діалогувати з молоддю про все. Не стишувати їхні запитання і не давати завчасно підготовлені відповіді, щоб це не була просто мода, а маємо допомагати і сприяти зустрічі молоді Сходу і Заходу. Це взаємне збагачення. Ця зустріч неможлива без взаємної поваги. Думаю, якщо є захоплення на Заході східними речами, в такий самий спосіб багатство Заходу, яке приваблює східну церкву. З цієї зустрічі можуть народжуватися щось унікальне.
«Виклики можуть перетворюватися на нагоди»
Безперечно, є виклики спільні для всього світу, а є особливі для кожної крани. Та маємо бути свідомими, що виклики можуть перетворюватися на нагоди. Наприклад, один із викликів, які переживають у країнах, що були дуже активними в практичному католицизмі, є секуляризація. І це трапляється не лише в серці Європи, а й в Бразилії.
Мене вразило, як під час Синоду єпископів у 2019 році в одному із виступів генеральний настоятель єзуїтів отець Соза, говорячи про секуляризацію, показував її як і велику нагоду. Він наголосив, коли суспільство стає більш світським, це породжує в людях також і бажання досвіду віри, бо немає упереджень. І це також звільняє нас від ситуації «автоматичних» християни. Бо християнами стають, приймаєш рішення бути християнином.
Інша нагода, яка з’являється у секуляризованому суспільстві ― проголошувати Євангелію. Послання Папи Christus Vivit говорить про керигму ― проголошення Божої любові та про те, що Христос рятує нас від гріхів, що Він є Господом нашого життя і що дарує нам Святого Духа, щоб змінити наше існування.
У Західній Європі я зустрічав дуже секуляризовані країни. Зустрічав молодь із чистим серцем, та вони не мали там Христа. Але й не були упередженими. Свіжість досвіду цих молодих людей може заохочувати й інших, бо не мають стверділих думок, а можуть із простотою і легкість втілювати ідеї віри у життя своїх ровесників. Безперечно, вони потребують супроводу на цьому шляху, щоб зміцнювати і поглиблювати знання своєї віри. Тут відкриваємо багатство і важливість християнських спільнот, які супроводжують молодь.
«Маємо дбати про допомогу молоді поглиблювати їхню віру»
Потрібно думати про те, як ставати присутньою Церквою в тих місцях, де перебуває молодь. Фестиваль «Вітер На-Дії» надихає надією. І це є знаком, що молодіжне душпастирство в Україні насправді має близько до серця цю всю ситуацію. А також і те, що молодь потребує душпастирів у тому місці, де перебуває. Перше, про що маємо дбати, щоб допомагати молоді поглиблювати свою віру і підсилювати супровід.
«Ми не повинні боятися говорити з молоддю про Бога, думаючи, що Він для них ― чужий»
Ми віримо в Христа, який на сто відсотків є Богом і на сто відсотків людиною. Все, що ― Боже є також людським. Переконаний, що ми, як Церква, не маємо боятися комунікувати з людським. Водночас ми не повинні мати страху говорити з молоддю про Бога, думаючи, що Він для них ― чужий. Бо для людини немає нікого ближчого за Бога.
Я не розумів, що співали під час Фестивалю на сценах в парку, та на були гурти, які відкрито і щиро говорили євангельські думки. Вартує також надихати, супроводжувати і підтримувати цю євангелізацію через музику. І допомагати цій музиці бути на головній сцені. Наприклад, у моїй країні ― Бразилії, християнська католицька музика дуже зросла. Сьогодні прослуховування католицькі пісні за популярністю на рівні з композиціями відомих брайлівських співаків. Католицькі музичні гурти мають по декілька мільйонів переглядів у YouTube. Треба використовувати те, що добре людське і водночас пропагувати представлення Бога для людей. Не думаю, що в цьому є труднощі.
Побажання для молоді
Зараз є період актуалізації думок Синоду єпископів 2018 року. Водночас це також шлях прочанства до наступної зустрічі на Світовому Дню Молоді в Лісабоні в 2023 році. Найглибша думка Синоду: «Христос ― живий!» Невдовзі вийде послання папи на 2021 рік і ключове слово ― «встань!» У грецькій мові це те саме слово, яке означає «воскресни».
Думку Синоду, що «Христос ― живий», доповнює думка Папи в підготовці до зустрічі з молоддю ― «і ти живи!».
Це має велике значення для української молоді і є завданням українського душпастирства. Сьогодні я поруч із вами, представники Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ, думаю, ви маєте дуже чіткі ідеї і величезну любов до молоді.
Треба своїм життям засвідчувати любов до Христа, а мову любові молодь завжди розуміє. Але не приймає, коли бракує автентичності, щирості, невідповідності.
Наталія ПАВЛИШИН