Чому Ісус знову повертається в Галилею (Мт 4,12), – щоб нас навчити не йти на зустріч спокусам, а ухилятися від них, – каже Вчитель Церкви. Отже Ісус пішов у Капернаум (Мт 4,13). Після Хрещення і спокус на пустині нарешті прийшов момент, коли Господь мав розпочати свою трирічну прилюдну діяльність, проповідуючи Добру Новину, суть якої зводиться до останнього вірша сьогоднішнього Євангелія: “Покайтесь, бо Небесне Царство близько” (Мт 4,17).
Ісус іде в Капернаум, щоб там покликати перших апостолів. Світло Христос приходить, щоб своїм випромінюванням освітити тих, які перебували в темряві (Мт 4,16). Людський рід перед приходом Христовим був у жалюгідному становищі, що вже і не очікував помилування – “сидів у тіні смерті”. Як добре, що прийшов Ісус, щоб нас спасти і почав проповідувати після того, як Йоана ув’язнили, щоб не зробити поділу у народі.
На початку свого проповідування Господь Ісус говорив те саме, що Йоан (Мт 3,2); про себе самого не говорив нічого, а продовжував проповідь Хрестителя – бо люди ще не мали належного розуміння Христа, тому добре було б, щоб це навчання прийняли. З тієї ж причині Христос на самому початку своєї проповіді не пропонує нічого скорбного і важкого подібно Йоану. Той згадував про сокиру, про зрубане дерево, лопату, тік, про невгасний вогонь (Мт 3,10;12). Навпаки Христос розпочинає свою проповідь радісною благовістю про небеса і Небесне Царство що приготоване слухаючим Його.
