Якщо дуже хочемо любити Ісуса ― повинні жити Його волею

Читай також

  • Слово Боже на Неділю Сліпонародженого
  • Канонізація блаженного Альфонса Ліугорі
  • 23 травня – Святого апостола Симона Зилота
        • Якщо дуже хочемо любити Ісуса ― повинні жити Його волею

          Бувають такі моменти в духовному житті (особливо коли людина зробила вже поступ на дорозі єднання з Богом) що нам видається що ми самі краще знаємо як поступати і що нам робити…

          Але це далеко не так, – про це Бог повчив сестру Фаустину, а через неї хоче повчити і всіх нас.

          1. Воля Божа є над усі наші бажання

          Був час Великого Посту і сестра Фаустина була в лікарні. Їй передали помаранчі, – на що сестра подумала собі: замість того, щоб умертвлятися та покутувати в пості, маю їсти помаранчі. На перший погляд слушне зауваження святої і напевне не один з нас відреагував би в такий самий спосіб. Але… Ісус хотів чогось навчити сестру. А саме: що послух має більшу ціну у Його очах, а ніж ВЛАСНА ВОЛЯ.

          Це повчання стосується і кожного з нас: якщо дуже хочемо любити Ісуса, повинні жити Його волею (Щ. 1023). Нехай Бог нам у цьому допоможе! Пам’ятаймо, що серце яке любить, нічим не задовольниться, лише Його любов’ю.

          2. Коли треба вибирати між двома: послужити чи молитися – необхідно вибирати перше.

          Це друге повчання безпосередньо пов’язане з першим, – чому? Відповідаю: тому що піст, умертвлення чи молитва, це те що можна робити завжди і воно походить з нашого бажання. Однак, коли Бог виявляє свою любов до нас (помаранчі у першому прикладі) чи просить помочі у нашому ближньому – всі ці набожні практики тре залишити. Це вчить нас і про те, шо піст, покута чи молитва не є метою, а засобом за допомогою якого ми маємо зростати у любові до Бога і у служінню в потребах ближнім.

          Коли Фаустина хотіла молитися (в той момент вона також була в лікарні), то почула дзвінок у сусідній палаті, ввійшла зробила послугу важкохворому (Щ. 1029). І опісля сам Ісус їй сказав: що в той спосіб, вона принесла Йому більшу радість, ніж довго б молилась…

          Дуже наочний приклад. Але звичайно на все свій час: наприклад, спільна молитва має завжди сталий час. Однак прислуга ближньому є вище навіть над молитву. – Я відповіла: Адже не Тобі, о мій Ісусе, я зробила послугу, а тому хворому. І промовив до мене Господь: Так, дочко Моя, що робиш ближньому – Мені робиш.

          Це повчання перегукується із словами про загальний суд у Євангелії від Матея (25,45).

          Вчімося бути чуйними і відкритими на Божі ласки, а рівно ж просімо ласки второпності у виборі пріоритетів які більше подобаються Ісусові Христові.

          Нехай свята Фаустина всім нам у цьому допоможе. Амінь.

          Отець Назарій ЛАНЬКО

          Читай також

        • Слово Боже на Неділю Сліпонародженого
        • Канонізація блаженного Альфонса Ліугорі
        • 23 травня – Святого апостола Симона Зилота
          • Оціни

            [rating-system-posts]