■ Приносьте записку до храму завчасно, не пізніше, ніж 20 хв перед початком Літургії, або напередодні чи за кілька днів.
■ Пишіть чітким, зрозумілим почерком, а краще – друкованими літерами, намагаючись згадувати в одній записці не більше 10 імен.
■ Імена пишіть у родовому відмінку (на запитання «кого»?) (Івана, Степана, Ольги і т п.)
■ Ставте повну форму імені, навіть, якщо згадуєте дітей (наприклад, не Сашка, а Олександра).
■ Перед іменами священнослужителів вкажіть їхній сан, повністю або в зрозумілому скороченні (наприклад, ієрея Михаїла, прот. Петра, архієп. Димитрія).
■ Дітей до 7 років підписуйте дитиною, від 7 до 14 років – отроком або отроковицею (дит. Івана, отр. Марії).
■ Не треба вказувати прізвища, по батькові, титули, професії згадуваних та їх ступеня спорідненості по відношенню до вас.
■ Допускається включення в записку перед іменем слів “воїна”, “монаха”, “монахині”, “хворого”, “подорожуючого”, “ув’язненого”.
■ Навпаки, не треба писати «заблукалого», «стражденного», «учня», «скорботного», «дівиці», «вдовиці».
■ У заупокійних записках відзначте «новопреставленого» (померлих протягом 40 днів після смерті), «приснопам’ятного» (померлих, які мають у цей день пам’ятні дати), «убієнного» (новопр. Григорія, присноп. Ольги, уб.воїна Валерія).
■ За тих, кого Церква прославила в лику святих (наприклад, прп. Амфілохія Почаївського), молитися вже не треба.
