«Молитва завжди є молитвою: не існує магічних закликів, які змусять Бога зупинити війну. Натомість час, в якому відбувається війна, є дуже плідний, щоб знайти ясність в декількох аспектах.
По-перше, усвідомити, що є найважливішим. Бо ми не думаємо про другорядні речі: спакували тривожну валізку і знаємо, що це — важливе. По-друге, час війни говорить нам також про те, хто для нас є найважливішим. І це є Господь Бог, коли ми говоримо про молитву», — каже о. Василь Рудейко, доктор богослов’я, доцент кафедри літургійних наук Філософсько-богословського факультету УКУ.
Ще одним інструментом є часослов неустанної молитви, який створений для допомогти тим, хто хотів би ступити на дорогу щоденної молитви. «Більшість молитов з цього часослову для нас є знайомими. Але є й особливі псалми, які люди молилися саме в час війни. Це піснеспіви, які створені Церквою на той випадок, коли нашому життю загрожує війна. Та особлива молитва початку XVII ст., яку приписують перу святителя Петра Могили, митрополита Київського», – каже о. Василь Рудейко.
У часі війни значення молитви, як і інших процесів, переосмислюється. Отець Василь Рудейко каже, що молитва біблійної людини завжди є розмовою: «Будь-які молитовні тексти є лише допоміжними. Вони ніколи не є визначальними для молитви. Розмова не обов’язково є говорінням. Існує безліч способів невербального спілкування. Це і жести, і мовчанка, і просто готовність побути у присутності співрозмовника. Зокрема, мовчання є потужним засобом розмови, бо мовчання дає можливість почути свого співрозмовника і водночас заохоченням його до говоріння, створенням для нього нагоди сказати справді щось важливе, щось гідне нашої уваги. Тому молитва як розмова обов’язково є діалогом, обміном бачень, бажань, сподівань і готовності відгукнутись на них».
Ще одним інструментом є часослов неустанної молитви, який створений для допомогти тим, хто хотів би ступити на дорогу щоденної молитви. «Більшість молитов з цього часослову для нас є знайомими. Але є й особливі псалми, які люди молилися саме в час війни. Це піснеспіви, які створені Церквою на той випадок, коли нашому життю загрожує війна. Та особлива молитва початку XVII ст., яку приписують перу святителя Петра Могили, митрополита Київського», – каже о. Василь Рудейко.
Подаємо повний текст молитви митрополита Петра Могили:
Го́споди Бо́же сил, Бо́же спасіння на́шого, Бо́же єди́ний, що тво́риш чудеса́, згля́нься у ми́лості і щедро́тах на смире́ння рабів Твоїх і чоловіколюбно ви́слухай і поми́луй нас. Ось бо вороги́ на́ші зібра́лись на нас, щоб погуби́ти нас і зруйнува́ти святи́ні на́ші. Тому́ ми, грішні і недосто́йні, в покая́нні і з умиле́нням мо́лимось Тобі: поможи́ нам, Бо́же, Спаси́телю наш, і ізбави нас ра́ди Імени Тво́го, щоб не сказа́ли вороги́ на́ші «Бог поки́нув їх і нема́ Ізбави́теля і Спаси́теля». Ра́дше хай пізна́ють всі наро́ди, що Ти єси́ Бог наш, а ми – лю́ди Твої, си́лою Твоє́ю бере́жені. Створи́ з на́ми знаме́ння на бла́го, щоб ненави́сники на́ші поба́чили нас і впокори́лися.
Так, Го́споди Бо́же, Спаси́телю наш, Си́ло і Упоко́єння і Засту́пниче наш, не згада́й беззако́нь і непра́вд люде́й Твоїх, і не відверни́ся від нас у гніві Твоє́му, але в ми́лості і щедро́тах посіти́ смире́нних рабів Твоїх, що припада́ють до Тво́го благоутро́бія. Повста́нь на по́міч нам і оберни́ нечести́ве зухва́льство їх на стра́х і вте́чу. Христолюби́вому ж во́їнству на́шому пода́й у си́льній відва́зі і му́жності погна́ти і наздогна́ти і в Імені Твоє́му перемогти́ їх. А тим, яки́м Ти призначи́в покла́сти у бою за вітчи́зну своє́ життя, прости́ їм прогрішення їх і в день пра́ведної відпла́ти Твоє́ї пода́й вінці нетлінні. Бо Ти єси́ Засту́пник і Перемо́жець і Спасіння всім, хто на Те́бе упова́є, і Тобі сла́ву возсила́ємо Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с і на віки віків. Амінь.
Серед іншого, корисним для молитви стане «Молитовний псалтир: Впровадження», у якому зібрані понад 150 поетичних текстів більш ніж 2500-літньої давнини.
«Псалми є поезією, і як поезію їх треба вчитись відчитувати, віднайти те пророче слово, яке призначене саме для тебе. Псалми, відтак, потребують часу і медитації. Їх не можна прочитати за вечір. Їх також неможливо “зрозуміти”, навіть, коли прослухаєш усі курси про псалтир і прочитаєш усі коментарі до псалмів. Як і кожна поезія, вони є дотиком до вічного, а отже і непідвладного людині досвіду, передати який можна лише “у загальних рисах” і завжди недосконало. Але саме ця недосконалість і є шансом для Бога промовити до нас не текстом, а словом, не законом, а благодаттю. У читанні псалмів суттєво важливішим є не те, що ми зрозуміли, а те, що Бог “покладе нам на серце”. Саме тому віддавна псалми читати молитовним чином, поєднуючи їх із піснеспівами, молитвами, проханнями до Бога “відкрити очі ума”, “вкласти в серце Духа”, “запалити Словом”», – розповідає упорядник молитовного псалтиря, о. Василь Рудейко.
Ділимось також посиланнями, які будуть корисними для вас:
Онлайн ресурс молитов – http://prayer-service.online/
Молитовний псалтир — https://press.ucu.edu.ua/book/molitovniy-psaltir-vprovadzhennya-pereklad/
Додатки для мобільного: Часослов неустанної молитви
Джерело: УКУ
