Вечірня і Утреня – ці два богослужіння глибоко закорінені в біблійну традицію.
«От що приноситимеш на жертовнику: двоє ягнят перволітків щодня, повсякчасно.
Одне ягня приноситимеш уранці, а друге підвечір» – читаємо у книзі Виходу (29, 38-39).
Ця заповідь Господня для раньохристиянських проповідників стала вказівкою на те, що і в християнській традиції має бути два основних богослужіння – ранішнє і вечірнє, на якому ми будемо приносити не жертви тваринні, а словесні – благодарення.
Однак, старозавітня традиція знала не тільки тваринні жертви приношення. У 30 главі книги Виходу (30, 1,7-8) читаємо:
«Зробиш також і жертовник на курення кадильне; з дерева акації зробиш його…
І на ньому Арон спалюватиме пахучий ладан; щоранку, як готуватиме лямпи, спалюватиме його;
увечорі теж, коли ставитиме лямпи, спалюватиме його, як щоденне курення перед Господом, для ваших поколінь»
Відтак, окрім принесення тваринної жертви, яка в нашій традиції є жертвою благодарення, також було принесення кадильної жертви і запалення світла.
Ці три елементи використовували ще у ранньохристиянському богослужінні, вони були для ранніх християн святими.
Благодарення
Яким було богослов’я Вечірні та Утрені?
Про це ми довідуємося від юдейського письменника Йосифа Флавія: «Двічі на день, тобто на світанку і коли час звертає на відпочинок, нехай усі визнають перед Богом щедроти, якими Він обдарував їх через звільнення із землі єгипетської. Благодарення є природним обов’язком і здійснюється як за минулі благодаті, так і для того, щоб схилити їх Подателя до інших, які ще настануть».
І це благодарення за пасхальний вихід, і за день та ніч, які минули, також лягли в основі християнських молитов Вечірні та Утрені.
Запалення світла
Світла світильна жертва чи благословення світлом в нашій теперішній Вечірні виявляється величним піснеспівом
«Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога, Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе».
Подібний піснеспів є також на Утрені, але він менш видимий, бо кожного разу є іншим, але також говорить про світло.
Приношення кадильної жертви
Іншим спільним елементом ранкового і вечірнього богослужіння є кадіння.
Під час співу 140 псальма, у віршах якого також є згадка про приношення вечірньої жертви кадильної через возношення наших рук, священники кадять церкву, престіл, вірних і таким чином приносять Господу жертву кадіння.
Подібний обряд кадіння є під час ранкового богослужіння, особливо під час співу величної пісні Богородиці «Величає душа моя Господа і дух мій радіє у Бозі спасі моїм…».
Таким чином ці три елементи – запалення світла, приношення кадильної жертви і благодарення – є присутнє у наших ранкових і вечірніх молитвах, а самі молитви, як ми можемо довідатися, прочитавши молитви священника Вечірні і Утрені, схиляють нас до постійного благодарення Господеві за усі ці благодаті, які Він через воскресіння і пасху дарував нам для того, щоб ми могли провадити чеснотливе життя.
Відео з циклу «Наша молитва»
(онлайн-курс “Основи християнської віри і життя”, який присвячений головним принципам духовного життя християнина)
ТЕМА 17
Лектор: о. Василь Рудейко, д-р літургійного богослов’я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
Організаційні питання до курсу (тривалість, перелік тем і т.ін) – за цим посиланням.
