Мені страшно від слів «сама винна»

Читай також

  • «Бог мені сказав, що ти маєш зробити…»
  • Коли стосунки перетворюються на рахунки
  • «Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно…»
        • Мені страшно від слів «сама винна»

          Історії про домагання і зґвалтування жахають. Вони під корінь підрубують безпеку, якої і так зараз майже ніде неможливо забезпечити. А мені як представниці жіночої статі, “слабкої” чи як там прийнято нас називати, удвічі страшніше. Щоразу задумуюся, що варто піти на курси самооборони.

          Мені страшно від слів “сама винна”. “Винен” завжди слабший лише тому, що сильнішому мало хто в очі скаже, що це він – кривдник, покидьок і як його світ носить. На слабших легко все списати. І це триває вже тисячоліттями.

          Ось історія зі Старого Завіту, як двоє найповажніших у місті старців і суддів спокусилися на молоду красуню. Заміжню, побожну і скромну:

          Дан 13:20-21: “і сказали: «Ворота до саду замкнені, ніхто нас не бачить; ми палаємо пристрастю до тебе, тож пристань на наше бажання й стань нашою, — а як ні, ми посвідчимо на тебе, що з тобою був хлопець, і тому, мовляв, ти й вислала геть від себе дівчаток.»”

          13 розділ книги Даниїла, до якого мало хто дочитує Старий Завіт, вражає до болю. Сама Сусанна, яка не погодилася стати об’єктом пристрасті схиблених старців, розуміла, що їй ніхто не повірить. Повірять чоловікам, бо вони – авторитети, всі судді – чоловіки, а слово жінки – пусте верзіння.

          І обрала смерть замість спати з ними. Але її справа набрала розголосу, тому за неї заступився сам пророк Даниїл. Він збагнув, що жертв набагато більше:

          Дан 13:57: “Так ви чинили з дочками Ізраїля, й ті, налякані, вам піддавались, але дочка Юди не знесла вашого беззаконня.”

          Ця історія дуже довга, але прекрасне у ній те, що старцям розрубали голови мечем, а Сусанна стала прикладом сміливої жінки, яка на початку не мала шансів вижити, бо суспільство було “чоловікоорієнтоване”.

          Доводити правду, свої права на безпеку, недоторканність потрібно до кінця. І я, як і кожна жінка, маю знати, що мене захистить моє суспільство, а не перекине провину за те, що мій вигляд надто провокуючий. До речі, мій монаший одяг, у якому ні декольте, ні колін навіть близько не видно, інколи надто притягує хижі погляди. Бо щось із деякими головами не так.

          Може, оце би помогло:

          Дан 13:55: “А Даниїл сказав: «Добре збрехав, на свою ж голову, бо ангел Божий уже взяв від Бога наказ розтяти тебе надвоє.»”

          Сестра Антонія Зоряна ШЕЛЕПИЛО

          Читай також

        • «Бог мені сказав, що ти маєш зробити…»
        • Коли стосунки перетворюються на рахунки
        • «Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно…»
          • Оціни

            [ratemypost]