#НазустрічРіздву. День 21. 5 грудня. Іншою дорогою вертатися до свого краю

Читай також

  • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
        • #НазустрічРіздву. День 21. 5 грудня. Іншою дорогою вертатися до свого краю

          Господь і нам, так само як царям зі Сходу, велить до Ірода вже більше не вертати, а вирушати іншою дорогою до свого краю (див. Мт. 2, 12). Проте, можливо, сумний досвід підказує нам, що не так просто йти «іншою дорогою», не так просто раз на завжди стати на Божу дорогу і більше не вертатися на шлях гріха і беззаконня. Як часто ми обіцяли Богові і собі самим, що вже не будемо повертатися до зла, але досить швидко знову почувалися поваленими на землю підступними спокусами лукавого! Чому так стається і як уникнути цих хитрих підступів диявола?

          У поведінці трьох царів зі Сходу можемо виокремити три чесноти, які їм стали у пригоді у їхній мандрівці «іншою дорогою» і які нам можуть допомогти перемогти всі підступи лукавого, а саме – покора, простота та послух.

          Передовсім – покора. Її називають царицею чеснот. Тимчасом як демони – злі ангели – стали такими через свою гординю, повернення «у свій край», до раю відбувається через покору. Диявол є хитрим і підступним, то ж людині, зраненій та ослабленій гріхами, важко розпізнати його підступи. До того ж, що стосується побожних людей, то диявол не спокушає їх до гріха відкрито, а радше ховається за позірним добром, подібно як це робив цар Ірод, кажучи, що бажає поклонитися Новонародженому, хоча насправді виносив у серці душогубні плани щодо Нього. Єдиним захистом від хитрощів лукавого є Божа благодать, яка уділяється смиренним, бо «Бог гордим противиться, а покірливим дає благодать» (1 П. 5, 5; Як. 4, 6). В Апофтегмах (мудрих висловах) Отців пустелі є така розповідь. Якось один побожний монах побачив у видінні свою життєву дорогу, на якій диявол замаскував численні сильця, і, нажаханий видінням, спитав свого Ангела: «Хто ж зможе пройти цей шлях без шкоди для душі?». Небесна відповідь була: «Покора!».

          Друга чеснота – це простота. Папа Франциск зауважує, що мудреці «не дискутують, не ставлять себе у центрі, а падають ниць перед Ісусом, який є центром; не фіксуються на своїх планах, а відкриваються до нових доріг. У їхніх жестах видно безпосередній контакт до Господа, радикальну відкритість до Нього, цілковите віддання себе Йому». Так щиро віддаватися може лише дитина своєму батькові й матері – з усією довірою, відкритістю та простотою. Якщо будемо триматися Бога не з розрахунком, лицемірно, а з дитячою довірою і простотою, то диявол не отримає доступу до нашої душі, а ми відчуватимемо мир та безпеку, як про це пише псалмоспівець: «Серце моє, о Господи, не горде, та й очі мої не несуться вгору. Я не женусь також за тим, що велике й дивне для мене. Я втихомирив і заспокоїв мою душу, немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя – душа моя у мене» (Пс. 131, 1-2).

          А третя чеснота – це послух. Мудреці, отримавши вказівку Божу уві сні, не вагаються і не роздумують, а вирушають у дорогу. Вони стають подібними до св. Йосифа не лише у тому, що отримують Божі вказівки уві сні, але й у тому, що так само, як св. Йосиф, підводяться зі сну і йдуть за cловом, виконують його, сповняють те, що Бог від них жадає. Якщо людина піддається Слову Божому, диявол вже не має місця у її душі. Бо ми, будучи обмеженими та слабкими, у нашому житті обов’язково когось та й слухаємося: або диявола-душогубця на смерть, або Бога-життєдавця – на спасення і життя: «Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха – на смерть, чи то послуху – на праведність? Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися, та що, звільнившися від гріха, стали слугами праведности» (Рим. 6, 16-18).

          Молитва: Господи мій і Спасителю Ісусе Христе! Ти знаєш мою неміч і знаєш підступи лукавого, який напосідається на мене. Провадь мене безпечною дорогою покори, простоти і послуху, щоб я міг завдяки Твоїй ласці оминути всі пастки і сильця диявола та простувати цією спасенною дорогою Твоєї волі, вертаючись до свого краю – Небесної вітчизни, де Ти живеш і царюєш з Отцем і Святим Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

          Друковане видання: Єпископ Богдан Дзюрах, Назустріч Різдву Христовому, вид. Свічадо, Львів 2022, стор. 82-85.

          Владика Богдан ДЗЮРАХ

          Читай також

        • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.