#НазустрічРіздву. День 23. 7 грудня. Бог пише рівно по кривих людських лініях

Читай також

  • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
        • #НазустрічРіздву. День 23. 7 грудня. Бог пише рівно по кривих людських лініях

          Коли євангелист Лука розпочинає свою розповідь про народження Ісуса Христа згадкою про те, що «тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю» (Лк. 2, 1), то не лише дає нам цінну історичну інформацію, а й посилає важливий богословський меседж. І справді, як зауважує Венедикт XVI, докладне й уважне датування в Євангелії від Луки історичної години народження Ісуса вказує передовсім на історичність особи Ісуса Христа: «Ісус не народився і не з’явився десь у міфі. Він належить до точно датованого часу і географічно означеного простору».

          Але Ісус не просто «належить» до людської історії, – Він, як Бог, є водночас понад цією історією, Він є її Владикою і Господом. Саме тому слушно вслід за Венедиктом XVI казати, що в Ісусі «універсальне і конкретне збігаються. У Ньому ввійшло у світ Слово, творче начало всіх речей». Відтепер усі історичні події та суспільно-політичні явища свідомо чи несвідомо підпорядковані довершенню таємничого спасенного Божого плану, який Бог здійснює у Христі Ісусі.

          Як часто читаємо в Євангеліях: «А сталося те, щоб збулося, сказане пророками…». При цьому те, що стається, не завжди є радісним, позитивним чи приємним. Утім у всіх моментах людської історії – особистої, родинної, народної – діє таємниче Боже Провидіння, яке часто послуговується людьми й історичними подіями, щоб довершити свій божественний план стосовно осіб, спільнот, народів й усього людства.

          Французький поет і дипломат Поль Клодель сказав, що «Бог пише рівно навіть по кривих лініях», а дехто додає – «по людських лініях», підкреслюючи цим, що людські недосконалі, й іноді злі задуми та дії не можуть стати на заваді Божим планам, навпаки – Бог входить у цю людську історію і в ній довершує свій таємничий та спасенний план.

          Видаючи наказ про перепис населення в імперії, римський кесар навряд чи припускав, що цей наказ спричиниться до здійснення Божих планів у всьому всесвіті. Утім Бог послужився цим наказом римського сановника, щоб здійснилося Його Боже Слово, яке сказали пророки.

          Прикладів такого таємничого діяння Бога в історії людини і народу маємо чимало.

          Мене завжди вражала реакція старозавітного патріарха Йосифа, якого заздрісні брати продали у єгипетську неволю, а він, після років поневіряння і приниження, вже як фараоновий вельможа, сказав своїм братам: «Не завдавайте собі жалю і не ятріть себе, що продали мене сюди: на те бо, щоб зберегти вас при житті, Бог послав мене перед вами. …Отож не ви мене сюди послали, а Бог» (Бут. 45, 5. 8).

          Блаженний священномученик Омелян Ковч писав своїм рідним з ув’язнення у нацистському концтаборі в Майданеку, що «тут він бачить Бога», і запевняв, що «після Царства небесного це – друге місце, де він би на даний час хотів перебувати». В жахливих і нелюдських умовах концтабору наш праведник бачив спасенне діяння Бога і Його люблячу присутність, якій він довіряв і в яку був занурений усім своїм єством.

          Після розвалу Радянського Союзу одна журналістка спитала Архиєпископа Володимира Стернюка, як йому вдавалося здійснювати своє служіння в отих «безбожних часах» комуністичного режиму. На це сивочолий Владика-ісповідник відказав: «Дитино, не буває безбожних часів, бо кожен час належить до Бога. Тому ми у тих “Божих часах” продовжували, за нашими силами та можливостями, робити Божі справи…».

          Загалом, святі і духовні люди мали оту надзвичайну здатність, якої ми так дуже потребуємо: бачити Бога у всіх обставинах життя, вірити в те, що Бог провадить усе до доброго завершення, що остаточне слово буде лиш за Ним і за Його святою волею.

          Ніби підсумком для нинішніх роздумів звучать в моєму серці слова мого співбрата-редемпториста – св. Климентія Марії Гофбавера: «Будьте відважні! Бог є Господом! Він все скеровує на власну славу і на нашу користь і ніхто не може протистояти Йому. Усі людські плани, як би добре вони не були розроблені, служать лише виконанню Його святої волі. … Я бачу, що все, що здається нам ворожим, провадить нас туди, де хоче нас бачити Бог».

          Молитва. Господи, що заснував часи і роки, що всюди єси і всім управляєш! Навчи мене бачити Твою присутність у всіх обставинах нашого життя. Навчи щораз то більше довіряти Твоїй незбагненній мудрості, яка усе скеровує на Твою славу і на нашу користь. Будь зі мною завжди, мій Господи, і дай, щоб я завжди був там, де Ти цього бажаєш, і щоб наді мною здійснилася Твоя спасенна воля! Амінь.

          Друковане видання: Єпископ Богдан Дзюрах, Назустріч Різдву Христовому, вид. Свічадо, Львів 2022, стор. 90-93.

          Кость Маркович, Подорож до Вифлеєму

          Владика Богдан ДЗЮРАХ

          Читай також

        • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.