Сьогодні, 9 лютого, в Києві стартував триденний Форум молодіжного душпастирства, який зібрав молодь з різних архиєпархій, єпархій, парафій, молодіжних душпастирів та представників спільнот, які є стейкхолдерами УГКЦ. Головне завдання, яке поставили організатори ― Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ ― сформувати своєрідну дорожню карту розвитку молодіжного душпастирства в нашій Церкві, за якою працюватимуть до 2030 року.
Вітаючи присутніх на Форумі молодіжного душпастирства, голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Ростислав Пендюк наголосив, що його особливо тішить те, що багатьох з учасників він не знає і бачить вперше, а це означає, що в молодіжний апостолят приходять нові люди, які мають інше бачення.
― У різноманітних осередках нашої Церкви з початку повномасштабної війни відбувається багато важливого ― волонтерство, підтримка і допомога нашим воїнам і тимчасово переміщеним особам. Думаю, ви всі максимально залучені в ці процеси. Та, чи в суспільному діалозі, на державному рівні хтось чує про цю діяльність Української Греко-Католицької Церкви? Чи десь чути голос Церкви, який кудись веде людей? ― перше, що запитав отець Ростислав присутніх.
Голова Патріаршої комісії у справах молоді також додав, що дуже радий зустрічі та можливості впродовж цих днів разом думати, ділитися, сперечатися.
― Дуже хочу, щоб це не було спільне одобрення. Важливо, щоб ми, як люди, яких Церква покликала дбати про молодь, не просто робили правильні речі, а, як любить повторювати відомий менеджер і наш давній друг Сергій Потапов, «правильно робили правильні речі». Це, як мінімум, означає бути єдиним цілим, щоб нас чули, бачили, щоб ми не просто бігали й щось робили, а щоб ми розуміли, що робимо це для нашої перемоги й для відновлення нашої країни та Церкви. Тому так важливо, щоб звідси ми вийшли згуртованішими й зі спільним баченням.
Як приклад такої консолідованої діяльності отець Ростислав навів послідовне і далекоглядне служіння Митрополита Андрея Шептицького:
― Митрополит Шептицький провадив нашу Церкву під час двох світових воєн. За цей час сім разів змінювалося влада. Та він, як і люди, які з ним співпрацювали, зуміли так провести Церкву і народ, щоб вони стали міцнішими, досконалішими й кращими. Вони вміли бачити знаки часу, дивитися вперед, а не просто реагували на те, що відбувалося. Тому я б дуже хотів, щоб ми, коли в спільних дискусіях думали не лише про 2024 рік, а про 2030-2035 роки. Щоб розуміли, куди йдемо і куди кличемо молодь!
На завершення свого виступу отець Ростислав побажав учасника Форуму молодіжного душпастирства, щоб вдалося випрацювати спільне далекоглядне бачення того, що запропонують молоді.
― Стоячи тут, дивлячись на вас, я радію з багатьох причин, та найбільше дає надію те, що багатьох із вас не знаю. Це означає, що в молодіжний апостолят приходять нові класні люди. Бажаю, щоб ви самі горіли й запалювали ідеями інших!
Сьогодні за кілька годин учасники Форуму молодіжного душпастирства встигли обговорити кілька важливих питань. Під час першої сесії опрацювали питання, які стосуються поточних справ:
Чим на сьогодні можуть пишатися молодіжні комісії УГКЦ?
Що є їх сильними сторонами?
З якими труднощами зіштовхуються?
Другу сесію присвятили викликам душпастирства молоді, стараючись спрогнозувати, які виклики очікують впродовж семи наступних років.
Форум молодіжного душпастирства триває, тож стежте за оновленням інформації на нашому сайті.
Більше фото ― на нашій сторінці у фейсбук
Підготувала Наталія Павлишин
