Ціллю Форуму молодіжного душпастирства є зустрічі, які будують і надихають, — такий месидж став провідною думкою кульмінаційного дня цієї триденної події. Нинішній день розпочався Божественною Літургією й об’єднав молодь і тих, хто служить та працює для молоді, від Донецька — до Закарпаття, від Риму — до Чикаго, Любліна (закордонні учасники працювали в онлайн-форматі).
Представляючи спікерів, заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Роман Демуш підкреслив, що роботу Форуму молодіжного душпастирства провадять у контексті стратегії УГКЦ.
— У ці дні ми приїхали, щоб разом працювати. Ціль цього Форуму — активізувати наше молодіжне душпастирство в контексті нових обставин, викликів і подій. Ми разом спробуємо реалізувати дорожню карту з молоддю і для молоді, адже ми є глобальною Церквою, — зазначив отець Роман.
«Ми не маємо за що конкурувати, але маємо над чим спільно працювати!»
Першим із вітальним словом до учасників події звернувся голова Патріаршої комісії у справах молоді отець Ростислав Пендюк.
Свій виступ отець Ростислав розпочав словами подяки:
— Дякую вам, дорога молоде, що ви є і що ви — такі, як є. За те, що ви — дорослі. Пригадую, як у жовтні 2022 року ми були на схожому форумі душпастирства молоді з усієї Європи Кракові. Дозволю собі оцінювальне судження: коли чув вчорашні ваші дискусії й порівняв їх із дискусіями молоді Європи, то там вони нагадують дитячий садочок, а тут — розмови дорослих людей. Ви, не з власної волі, зашвидко стали дорослими. Та ви не сховалися, а взяли на себе відповідальність — створили волонтерські центри, пішли на фронт, взяли до рук зброю, ви допомагаєте і підтримуєте. Дякую через вас усій молоді нашої Церкви та України.
Окремо слова вдячності отець Ростислав звернув до молодіжних душпастирів — священників, сестер-монахинь, братів-монахів. Також голова ПКуСМ подякував співорганізаторові події отцеві Романові Демушу та команді, яка йому допомагає.
Подяку отець Ростислав склав і проводу нашої Церкви, який відкрив двері Синодального дому. До слова, Форум молодіжного душпастирства — перша масштабна подія, яка тут відбувається.
— На молодіжних зустрічах, звертаючись до молоді, я часто прошу, щоб написали 10 своїх вад і 10 добрих сторін. Зазвичай про негативні сторони пишуть скоро, а от позитивні — рідко хто потрафить написати. Тому прошу, погляньте на себе, які ви прекрасні! Вас Господь створив на свій образ і подобу. Невже думаєте, що Бог міг помилитися? Вміймо бачити добро, яке є в нас і в людях довкола. Якщо ми перестаємо це помічати — то стаємо глибоко нещасливими, — зазначив отець Ростислав.
Священник говорив і про те, наскільки важливо об’єднуватися довкола спільної мети, а не конкурувати:
— Ми всі робимо дуже багато, та нам дуже бракує синергії й співдії як великої спільноти. Ми так часто конкуруємо… Якщо силу, яка є в кожному з нас, об’єднати й створити синергію спільної дії, то вона не матиме меж. Ми можемо великого бажати, як казав Йосиф Сліпий, якщо будемо діяти як спільнота. Ми не маємо за що конкурувати, але маємо над чим спільно працювати! — наголосив на завершення отець Ростислав.
«На вас лежить додаткова відповідальність — робити кроки й вести інших»
До учасників Форуму молодіжного душпастирства звернувся і державний секретар Кабінету Міністрів України, колишній заступник міністра у справах молоді та спорту Олександр Ярема:
— Надзвичайно приємно бути на цій події. Коли отець Ростислав говорив про вашу дорослість, я пригадав наші заходи для молоді з державотворення. Вже тоді я розумів і зараз переконуюся, що наша молодь — достатньо доросла, щоб творити Церкву, суспільство, державу. Форум молодіжного душпастирства — це віхова подія для розвитку молодіжного душпастирства.
Пан Олександр також відзначив, що йому по-особливому відгукуються слова про спільноту.
— Коли ми об’єднані спільною ціллю, то легко досягати навіть найбільші вершини. Бажаю, щоб у ці дні ви разом спробували знайти відповіді на питання, які зміцнять нашу Церкву. Ваш внесок і роль — надзвичайно важливі, адже те, що ви робите, це — про цінності, про важливі й великі речі. Тому так важливо підтримувати й не боятися цього діалогу. А також треба бути готовим зробити перший крок. Легше чекати, коли покличуть. На вас лежить додаткова відповідальність — робити кроки й вести інших. Високо мрійте і не бійтеся. Тоді все те, що плануєте, про що мрієте, буде реалізовано.
Підготувала Наталія Павлишин
