Сьогодні, 2 квітня, 20-та річниця відходу до вічності знакової постаті XX – поч. XXI століття Кароля Войтили, більш відомого широкому загалу як папа Іван Павло ІІ. Однак, його велич не обмежується лише проводом Католицької Церкви та її уведенням у XXI століття, адже він був водночас поетом і поліглотом, актором, драматургом, філософом та педагогом.
▶️ Іван Павло II відіграв ключову роль у падінні комуністичних режимів у Східній Європі, зокрема в Польщі. Його візит до рідної країни за 9 місяців після обрання на престол Святого Петра та промови про свободу і гідність людини допомогли зруйнувати систему, що придушувала віру та права людей, а слова «Не бійтеся!» стали гаслом для тих, хто прагнув змін. Його духовна підтримка боротьби народів за власну гідність у 1989 році прискорила мирний перехід до демократії також у Чехословаччині, Угорщині, Україні та інших країнах. А візит до Києва та Львова у 2001 році досі залишається у пам’яті людей, надихаючи у боротьбі за власну самобутність у теперішній російській війні проти України.
Іван Павло II не воював із комунізмом танками чи зброєю – він переміг його словом, вірою і правдою. Його внесок визнають навіть світські історики, а багато людей у Східній Європі називають його «апостолом свободи».
▶️ Він здійснив вагомий вплив на розвиток соціальної доктрини Церкви. Папа Іван Павло ІІ не лише розвинув і поглибив соціальне вчення, закладене попередніми папами, але й адаптував його до викликів ХХ століття: краху комунізму, глобалізації, технологічного прогресу та загроз для людської гідності. Його енцикліки «Laborem Exercens», «Centesimus Annus», «Sollicitudo Rei Socialis», «Evangelium Vitae» та інші сформували сучасне вчення Церкви про економіку, працю та соціальну справедливість, а також посприяли розвитку «культури життя».
▶️ Папа Іван Павло ІІ змінив підхід Церкви до власного минулого: він не боявся визнавати її помилки, але водночас показав, що це частина шляху до духовного очищення. 12 березня 2000 року, під час спеціальної Літургії у базиліці Святого Петра в Римі, він публічно попросив Бога пробачити гріхи, які представники Церкви вчинили протягом історії. Серед них: гріхи проти єдності християн (засудження розколів, боротьба між християнськими конфесіями), гріхи, пов’язані з інквізицією та переслідуванням єретиків, гріхи проти євреїв (зокрема, антисемітизм та байдужість Церкви до страждань євреїв під час Голокосту), гріхи, вчинені щодо інших релігій (насильство і дискримінація, зокрема під час хрестових походів), гріхи проти людської гідності (зокрема, толерування рабства і несправедливого суспільного ладу), гріхи, вчинені щодо жінок (дискримінація, байдужість до їхньої гідності), гріхи щодо прав людини (включно з насильством).
▶️ А де ж шукати надії? Звичайно, що у зустрічах із молоддю. І то глобальних, міжнародних. Започаткувавши Світові дні молоді у 1985 році, папа Іван Павло ІІ надав центрального місця молоді у житті Церкви. Більше того, так він започаткував небачений досі вплив на масову культуру задля поширення ідеалів миру, справедливості, солідарності та формування християнських молодіжних лідерів. Особисто Іван Павло ІІ організував 9 Світових днів молоді, включно із зустріччю 5 млн молодих людей у Манілі (Філіппіни) у 1995 році.
📍І, будь ласка, додайте сюди 104 апостольські подорожі за межі Італії, за допомогою яких було відвідано 129 країн. Це – близько 1,2 мільйона кілометрів, що дорівнює трьом подорожам від Землі до Місяця! Не забудьте також про понад 1160 загальних аудієнцій у Ватикані, у яких взяли участь понад 17,6 мільйонів паломників, та близько 700 зустрічей з державними лідерами (президентами, прем’єрами, королями). Ну, й бібліотекою не варто нехтувати: 14 енциклік, 15 апостольських звернень, 45 апостольських послань, 31 лист до різних груп суспільства (молодь, сім’ї, жінки тощо), і ще близько 100 книг, включно з його поезією та драмами. Якщо роздрукувати всі його офіційні документи у форматі стандартної книги, це зайняло б понад 3 метри книжкових полиць! Мабуть, у цій діяльності він був не сам, адже постійно отримував небесну підтримку: 482 святих, які були ним канонізовані, це більше, ніж усі попередні папи разом! А ще – 1338 блаженних.