Дякую Тобі за ці 12 років служіння,
у яких Ти став каменем,
на якому стояла Христова Церква.
Дякую за те, що каміння, яке кидали в Тебе,
Ти обертав у мости, а не стіни.
Дякую за мрію про Церкву бідну для бідних —
мрію, яка стала світлом для багатьох.
Дякую за те, що нагадував нам:
милосердя — це ім’я Бога,
а ми всі — Його діти.
Дякую за велике, любляче батьківське серце,
в якому знаходили прихисток відкинуті, забуті,
ті, кого світ не помічав.
Дякую за Твою молитву і голос на захист України,
за солідарність у найтемніші часи,
за підтримку миру, за правду,
за те, що не мовчав.
Дякую за Твою уважність до Вітру Духа,
який віє, коли хоче і де хоче —
а Ти вмів наставити вітрила так,
щоби Церква прямувала до своєї мети.
Попутного Вітру Тобі у Вічність, Франциску.
До зустрічі. Ми пам’ятаємо. Ми вдячні.
ДЯКУЮ, ФРАНЦИСКУ…
