— Ти відчуваєш цю тишу? Якась вона інша сьогодні… зовсім не така, як завжди. — Ага, немов ніч перед бурею. Але й ніч любові… Тієї справжньої, що не зупиняється перед зрадою. — Ти про той вечір? Коли вони ще нічого не розуміли? — Так. Коли вони ще сперечались, хто з них головніший, а Він уже зав’язував фартух. — Бог — з фартухом? — Так. Не в золотих ризах, не на святковому престолі. На колінах, з…
Читати далі
– Ти думаєш, Юді могло бути прощено? – Думаю, так. Бо якщо Божа любов справді безмежна, то й прощення не має меж. Навіть для нього. – Але ж він зрадив самого Христа! Це вже не просто помилка. Це – зрада близькості, довіри, самої істини. – І все ж, чи не в тому й суть Євангелія? Що навіть у найтемнішій зраді ще залишається можливість повернутися? Поглянь на Петра — тричі зрікся, але його обійняла благодать. –…
Читати далі
— Знаєш… останнім часом мені постійно щось щемить всередині. Ніби тягне. Але я не знаю куди. — Це ностальгія. — Але за чим? Я не можу цього згадати. Це не дитинство. Не місто. Не люди. Це щось інше. — Це туга за домом. Але це не туга за місцем. Дім — це не місце. Це коли тебе обіймають так, ніби ти ніколи не був загублений. — Ти про любов? — Про обійми. Бо любов іноді…
Читати далі
— Дивися, як вони граються. Цілими годинами — і ніби часу не існує. — Діти вміють бути повністю в моменті. Коли граються — то по-справжньому, без “але”, без напівсерйозності. — Я іноді заздрю їм. Ми, дорослі, ніби втратили цю здатність — бути всім серцем у чомусь. — Знаєш, Ісус казав: “Якщо не станете як діти…” — …то не увійдете в Царство. Так, я пам’ятаю. Але хіба це не про дитинність? Про наївність? — Ні. Не…
Читати далі
— Чому я знову все зіпсував? Чому я завжди вибираю не те? — Бо твоє серце ще не навчилось слухати. Ще кам’яне. Ще саме не знає що хоче. — Я не хочу мати кам’яне серце. Я втомився… — Це добрий початок. Бо навернення починається саме з втоми. З голоду. Зі спраги чогось нарешті справжнього, а не штучного чи пластикового. — А якщо я не зможу змінитися? Якщо це вже моя природа — помилятися? — Це…
Читати далі
— Ти колись думав, скільки масок ми носимо щодня? — Масок? У якому сенсі? — У тому, що кожен із нас щось приховує. Усміхаємось, коли всередині темно. Говоримо впевнено, коли насправді не знаємо, ким є. Навіть перед Богом іноді нещирі. — Але ж усі так живуть. Це… нормально. — Нормально, поки не почнеш шукати глибини. Бо християнин — це не той, хто досконалий, а той, хто хоче правди. Навіть тоді, коли вона болить. — Але…
Читати далі
– Що ти несеш? – Та… рюкзак. Звичайні речі. Трохи їжі, куртка, ліхтарик, книжка. – А в серці? Що несеш там? – Не знаю… мрії. Але вони не важкі. Те, що насправді тяжить – втома, образа, страх. Боюсь не дійти. І часом навіть не знаю, навіщо йду? – Бачиш, в рюкзаку можна залишити зайве. А з серцем складніше — ми носимо речі, які давно нас зупиняють, не дозволяють розвиватися, йти далі, рости. – Але ж…
Читати далі
– А Ти колись відчував, ніби між тобою і Богом виникла відстань? – Так. Іноді здається, що Його просто немає поруч. Що любов згасла… – А я думаю, що справжня любов іноді потребує дистанції. Навіть з Богом. – Дистанція в любові до Бога? Як це? – Є моменти, коли душа зустрічає Бога, впізнає Його. Але ще не час залишитися з Ним назавжди. – Чому? Якщо є любов, хіба цього недостатньо? – Бо ми ще не…
Читати далі
– А що, якби ми просто помовчали… хоча б на хвилину? – Навіщо? Світ же не зупиниться. – І не треба, щоб зупинився. Але, може, ми б нарешті почули. – Що саме? – Себе. Одне одного. Бога. Бо Він говорить у тиші. – А якщо тиша страшна? – Страшна лише, коли ховаєшся від себе. Але тиша — це простір для правди. – І для молитви? – Молитва — це найглибша тиша. Там, де вже не…
Читати далі
– Я думав, справжнє життя вже минуло. Що немає вже лісів, ні тиші, ні сердець. – А ти чуєш, як шелестить листя? Це не минуле. Це зараз. – І як добре просто бути тут. Ягоди, світло, небо… Я думав, що втратив здатність радіти. – Радість — не втратиш, якщо серце ще здатне дивуватись. – Але як жити вірою, коли навколо стільки фальші? – Віра — не навколо. Вона всередині. Не носи її на показ. Проживай…
Читати далі
Наталія Павлишин: Натисніть на підпис "Переклад і адаптація" - відкриється оригінал статті...
до 10 біблійних віршів, які допоможуть, коли вам страшно 
Юлія: Звідки взято ці рядки,хто автор оригінального допису?...
до 10 біблійних віршів, які допоможуть, коли вам страшно 
Lio: На найдавніших рукописах,що збереглися до наших днів,чітко пише ім'я Йгвг.А не Г...
до Свідки Єгови: 7 найбільших обманів 
Олег: Чи правда, що до святої Рити можна молитися тільки в четвер?...
до Молитва до святої Рити в безнадійних ситуаціях 
Мирослава Яріко: Добрий день. У повному тексті Літургії на день певні тексти, які мають говорити...
до Книга відгуків
