Вітаємо усіх паломників Надії та крокуємо до мети – зближення з Творцем, нашим Богом.
Цього місяця роздумуємо над темою “Відкриття”, хто є покликаний відкривати у власному житті щось нове. Саме людина має у собі цей глибинний голос пізнавати незвідане. Коли ми постійно бажаємо відкритися на те, що є невідомо і коли цей процес є безупинним.
Образ дитини допомагає краще зрозуміти суть відкриття. Адже вони мають цю характеристику пізнавати, відкривати нове з особливим захопленням, дивитися із зворушенням на цей світ. Нам видається, що речі які нас оточують стають банальними, зрозумілими. Натомість, кругом завжди все нове, завжди все по іншому. Навіть минулий день вже зовсім не ідентичний тому, який прийшов, чи той, який настане. Ця навичка має бути нам в допомозі, щоб дивитися на цей світ очима дітей, з запалом і враженням.
Інша характеристика – це постійне бажання вчитися. Саме через навчання, дослідження, тренування, вправляння, креативність ми вгамовуємо спрагу відкриття. Та це потребує наших зусиль, терпінь, де потрібно себе заставити, підняти, дисциплінувати. І в цьому нам допомагає молитва, наші стосунки з Богом. Адже Господь завжди є новизною і відкриттям. Пробуймо відкривати життя у всіх його дрібницях.
Підсилити цю тему хочемо епізодом з книги Діянь апостолів, де ангел надихає Филипа допомогти пізнати Писання ефіопцю, який вертається зі свого паломництва з Єрусалиму. Він прагне діяти і бажає хреститися, щоб заповнити порожнечу та відкрити могутного Бога. Інколи нам не вдається зрозуміти зміст речей, які бачимо, про які читаємо. Саме тому ми потребуємо допомоги відкрити те, що шукаємо через посередництво інших. Саме так Господь служить, промовляє, стукає до нас.
Залишаємо тобі три класичних запитання:
Що і хто запалює моє серце пізнавати й відкривати?
Наскільки навчання є для мене відкриттям чи є радше терпінням і тягарем?
Чи є в моєму житті людина, якій можу довірити своє життя (духовний провідник)?
