Отець Назарій Ланько запрошує до участі в реколекціях «Чесноти Діви Марії» на основі навчань святого Альфонса Марії де Ліґуорі.
Найдорожчий наш і люблячий нас Спаситель, щоб допомогти людям зрозуміти справжню цінність, в євангельській науці розповідає про погорду цього світу. На власному прикладі показує, що означає бути убогим на землі. Як сказав святий Павло: «Ви ж знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли» (ІІ Корінтян 8:9).
Для тих, які хочуть вступити в Його сліди заохочує все залишили і роздали убогим. «Якщо хочеш бути досконалим”, – сказав Ісус до нього, – “піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною» (Матея 19:21).
Марія, яка з усіх людей найдосконаліше наслідувала Божого Вчителя, пішла за Його заповіддю прикладом і щодо цієї чесноти убогості.
Отець Канізій доводить, що спадок, який отримала від своїх родичів, запевнив Марії добре життя. Та вона обрала убоге життя. Мала лише частку маєтку з батьківського спадку, а решта роздала, роблячи з цього жертву на святиню і роздаючи бідним.
Багато авторів каже, що відчинила, що відчинила обіт убогості. І сама об’явила святій Бригіді, що від початку життя пошлюбувала в серці не мати жодної власності на світі.
Пожертви, які отримала від трьох царів при народженні Ісуса були великими. Та, як стверджує святий Антонін і святий Бернард, Пресвята Діва не залишила їх для Себе, а через руки святого Йосипа роздала убогим.
Доказом цього є те, що в святині дитятко Ісус приносив пожертву убогим ― двоє горлиць або голубенят. З любові до убогості Марія захотіла зректися достатку. Подружжя з таким убогим ремісником, яким був Йосип, утримувалося лише з рук власної праці, як стверджує святий Бонавентура.
Ангел об’явив святій Бригіді, що Марія вважала дочесні речі чимось незначним для себе. Жила завжди в убогості і померла в убогості. Як відомо, залишила по собі лише дві убогі сукні, які казала віддати двом жінкам, які були в її обслузі.
