Мій Бог є поруч завжди. І Він є Любов

Читай також

  • Історичне рішення: УГКЦ в Україні переходить на новий календар 
  • Не заслуговуємо в Бога, а приймаємо
  • Молитва через Боже Слово від сестри Антонії ― «Плани на завтра. Окраєць Слова на кожен день»
        • Мій Бог є поруч завжди. І Він є Любов

          Неправильне трактування вчення та різноманітних термінів призводить до того, що мені доводиться чути дуже дивні питання і намагатися відповісти на них.

          «Падре, чого вчить нас ваша віра? Терпіти? Вона зрощує терпіл?»

          Моя віра, мій Бог вчить мене любити.

          І найперше любити своїх близьких, рідних.

          А якщо любити – то поважати, то захищати. Захищати від зла, від нападів, від цькування та плюндрування.

          Христос терпів виключно з любові до своїх людей. Бо він вважав нас своїми рідними, близькими і він готовий був вмерти за нас, щоб нас не пожерло зло, щоб не затягло воно нас в споконвічну темряву.

          Але він ніколи не терпів фарисейства.

          Він не терпів плюндрування.

          Він обурювався та говорив правдиво і відверто про це.

          Він навіть вигнав торговців із храму, бо не погоджувався із нахабством, високомірністю та безсоромністю.

          Він не терпів цього.

          І коли питають про те, що мені дає моя віра – то дає вона мені міць, впевненість, силу.

          Бо в центрі моєї віри є Бог.

          Він є опорою.

          Він є підтримкою.

          Він є світлом в темноті.

          Мій Бог був поруч з запорізькими козаками.

          І вони Його шанували, плекали, носили з собою у найзатятіші битви.

          Вони величали мого Бога, будували храми, де об’єднувалися перед боєм, де в час біди та ординської навали знаходили захист мирні жителі.

          Мій Бог був поруч із українцями, які пережили голодомор.

          Він кріпив їх, був світлом та надією, живив їх зсередини. І вони змогли розповісти про внутрішню силу до перемоги, про невидиму руку, яка допомагала перебути ці страшні часи.

          Мій Бог був поруч із воїнами УПА, тоді, коли молоді хлопці та дівчата з нерівними силами боролися проти російських окупантів, проти нелюдів, в яких не тільки Бога не було, в них серця не було, а замість душі – чорнота і темінь.

          Мій Бог зараз поруч із хлопцями та дівчатами .

          Які знову протистоять тому самому ворогові – російській імперій, як і багато сотень років тому.

          Мій Бог дає їм силу через їхню любов до рідних, України, невтомно вести нерівну боротьбу та триматися заради зустрічі з близькими, заради майбутнього.

          Мій Бог є поруч завжди. І Він є Любов.

          Отець Сергій ДМІТРІЄВ

          Читай також

        • Історичне рішення: УГКЦ в Україні переходить на новий календар 
        • Не заслуговуємо в Бога, а приймаємо
        • Молитва через Боже Слово від сестри Антонії ― «Плани на завтра. Окраєць Слова на кожен день»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.