— Мені боляче… Я не знаю, як далі жити…— Я знаю.— Ні, ти не можеш знати. Ти не відчуваєш цього тягаря.— Але я можу бути поруч.— Це нічого не змінить.— Це змінить усе. Бо ти не один.— Але ж… що ти можеш зробити?— Сісти поруч і мовчати. Або тримати тебе за руку. Або плакати разом із то...

— Тату, а Ти сумував за мною весь цей час?— Сумував, сину. Але це був не просто смуток. Це була порожнеча, ніби з мого життя зникло саме його серце.— Я думав, що ти гніватимешся. Що я втратив право бути твоїм сином.— А я думав, що втратив право бути батьком.— Як це?— Батько без сина ...