Послання до Євреїв 9:24-28 24
Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з’явитися за нас перед обличчям Божим. 25 Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров’ю; 26 інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з’явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою. 27 І як призначено людям раз умерти, потім же суд, 28 так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з’явиться тим, що очікують його на спасіння.
Євангелія від Марка 8:27-31
27 І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: “За кого мене люди мають?” 28 Ті йому й відказали: “Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків.”29 “А ви, – спитав їх, – що кажете про мене: хто я?” Озвавсь Петро та й каже до нього: “Ти – Христос.” 30 Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього. 31 І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.
Христос живе на землі і творить чудеса, проповідує, навчає.
І тут раптом Він вирішив розвідати, образно кажучи, ситуацію: ким ж мене вважають люди?
Відповіді різняться, різняться думки.
Середовище не вникає у глобальне, їм достатньо навішати ярличків.
Як же важко було Ісусові розуміти, що Його жертва ціною в життя ніким не усвідомлена.
Як нам хочеться відчути вдячність за свої добрі вчинки, навіть маленькі.
Як же ж було Ісусові?
Однак хресний шлях і терпіння відбулись.
Пам’ятаймо, коли нас принижують.
