Святе Письмо з розважанням на 15 липня

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Кор. 122 зач.; 1, 1-9.

1. Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен, 2. Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого: 3. благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

4. Завжди дякую за вас моєму Богові, за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі, 5. бо ви в ньому збагатились усім – усяким словом і всяким знанням: 6. Христове свідоцтво утвердилося серед вас 7. так, що не бракує жодного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа, 8. який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа. 9. Вірний Бог, що вас покликав до співучасти зі своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 52 зач.; 13, 24-30.

24. Сказав Господь притчу оцю:

Царство небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі. 25. Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю й пішов. 26. Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. 27. Прийшли слуги господаря і кажуть до нього:

– Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки взявся кукіль?

28. Він відповів їм:

– Ворог-чоловік зробив це.

Слуги йому кажуть:

– Хочеш, ми підемо його виполемо?

29. – Ні! – каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не вирвали разом з ним пшениці. 30. Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: зберіть перше кукіль та зв'яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.

Св. рівноап., вел. князя Володимира, у святому хрещенні названого Василієм

Свв. мчч. Кирика і Юліти Мт. 52 зач.; 13, 24-30 Ів. 35 зач.; 10, 1-9.

Вчора ми розважали про щастя людини, яке розпочинається від щасливих очей і вух і має перспективу цілісного і всеохоплюючого щастя від Божої присутності. Розважали над тим, як діє лукавий, намагаючись не дати прорости Слову Божому або заглушити його, коли воно все ж проросло. Ціль лукавого полягає у тому, щоб не дати людині принести у своєму житті плоди Слова Божого. Сьогодні є представлено дію Бога. Вона абсолютно протилежна до дій лукавого. Господь, знаючи про успіхи лукавого у житті людини, не чинить нічого такого, що могло б хоча б якось, навіть побічно, зашкодити людині. Він чекає жнив, і лишень після них спалюються плоди дії лукавого. 

У цій притчі Ісус навчає, що засіяння ворогом кукілю стало можливим, бо люди спали. Сон у Святому Писанні має різні значення, але тут йому відповідає безпечність, байдужість, духовна дрімота і оспалість. Саме у такому стані можлива дія Божого ворога, який засіває сумніви і різного роду похоті. 

Апостол Павло у листі до Римлян закликає до пробудження зі сну, щоб поводитися чесно, а не в похотях (Рм 13, 11-14).  Таким чином, дає зрозуміти, що цей сон є перебуванням у гріху. Саме тому лунають застереження від Бога через пророків щодо пробудження, виходу із уявного мрійливого світу до дійсності. Такий сон – це ознака смерті. Він може бути і у Церкві, адже, саме тому в Одкровенні є представлено звернення до ангела Церкви у Сардах: «Знаю твої діла; що ім'я носиш, ніби живий, а мертвий ти. Будь чуйний і укріплюй решту, що їй скоро померти, бо я не знайшов твої діла завершеними перед Богом моїм. 

Згадай, отже, як прийняв і слухав, збережи й покайся. Коли ж не чуватимеш, на тебе найду, як злодій, і ніяк не знатимеш, котрої години найду на тебе» (Одкр. 3, 1-3).

У Гетсиманському саду Ісус також казав своїм учням чувати і перебувати у молитві, щоб не увійти у спокусу, проте, їм цього не
вдалося. Але і сон їхній не був міцним, не заснули на смерть, вони, немов би крізь сон, бачили боротьбу, яку вів їхній учитель, і переказали нам. Важливо не заснути на вічний сором і ганьбу, як про це пише пророк Даниїл: «І багато з тих, що сплять у поросі земному, прокинуться: одні на життя вічне, другі на вічний сором та на ганьбу» (Дан 12, 2).

Господи ти знаєш нашу неміч, знаєш, що не можемо належним чином чувати. Не полишай нас у гріховному сні, буди, буди наполегливо, щоб твоєю опікою і ласкою ми дійшли до свідомого життя. 

На тебе покладаємося, наш Спасителю. Укріпи нас, вчини нас чистими, щоб були бездоганними у день твого приходу.

Слово благовісника