Святе Письмо з розважанням на 25 квітня

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 26 листопада
  • Святе Письмо з розважаннями на 25 листопада
  • Святе Письмо з розважаннями на 24 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 25 квітня

          Вихід: 1, 1-20

          Ось імена синів Ізраїля, що поприходили в Єгипет з Яковом, кожен з родиною своєю: Рувим, Симеон, Леві, Юда; Іссахар, Завулон та Веніямин; Дан та Нефталі, Гад та Ашер. А всіх осіб, що були народились від Якова, було душ сімдесят, коли Йосиф був уже в Єгипті. І вмер Йосиф і всі брати його, і ввесь рід той. Ізраїльтяни розплодилися й розрослися та намножилися й окріпли так сильно понад міру, що край був наповнився ними. А настав тоді новий цар над Єгиптом, що не знав Йосифа. І каже своєму народові: “Бачте! Ізраїльтяни, – вони численніші, вони сильніші від нас. Нумо ж візьмімся до них мудро, щоб не намножились та щоб, як вибухне війна, не пристали до ворогів наших та не стали воювати на нас і не пішли собі геть з краю”. І поставлено над ними доглядачів при роботах, щоб допікати їм новими тягарами; і будували вони фараонові міста-зерносховища Пітон і Рамсес. Але що більш їх гнітили, то дедалі більш намножувалися вони та розросталися, отож єгиптяни занепокоїлись з приводу синів Ізраїля ще більше. І нещадно запрягали вони синів Ізраїля до тяжких робіт; І отруїли їхнє життя тяжкою працею на глинищах та цегельнях та всякою польовою роботою, та всілякою іншою примусовою роботою, що нею їх обкладали. І каже цар єгипетський єврейським повитухам, – одній з них на ім’я Шіфра, а другій Пуа: “Як помагатимете єврейкам, то придивляйтеся, коли родять: як син – убивайте, а як дочка – нехай живе”. Побоялися ж повитухи Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар, але залишали при житті хлоп’яток. Тоді прикликав єгипетський цар повитух та й каже до них: “Чому ви чините таке й лишаєте хлоп’яток при житті?” А повитухи фараонові: “Бо єврейки не такі, як єгиптянки: молодиці вони повні життя, і поки прийде до них повитуха, а вони вже й вродили”. І було повитухам добре від Бога, а народ множився й вельми спотужнів.

          Йов: 1, 1-12

          Був чоловік у землі Уц на ім’я Іов. Чоловік той був щирий і праведний, богобоязливий і цурався зла. І народилось у нього семеро синів і три дочки. А статку було в нього 7000 овець, 3000 верблюдів, 500 пар волів, 500 ослиць і пребагато челяді, так що чоловік той був найбагатший з усіх мешканців Сходу. Сини його звичайно сходилися собі у призначений день та бенкетували в кожного по черзі. Кликали вони й трьох сестер своїх їсти й пити з собою. І як дні гостин завершували круг свій, посилав Іов по них і наказував їм очищуватись. Другого дня вставав він рано-вранці й приносив за кожного з них всепалення, бо говорив сам до себе: «Може мої діти согрішили і лихословили Бога в своєму серці». Так чинив Іов увесь час. Та ось одного дня прийшли сини Божі, щоб стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними. Господь спитав Сатану: «Звідкіль ти прийшов?» Відповів Сатана Господеві й мовив: «Кружляв я по землі й ходив довкола неї». Господь сказав Сатані: «А чи звернув ти увагу на слугу мого Іова? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного, богобоязливого й такого, що цурався б зла». Сатана відказав Господеві й промовив: «Хіба даремно Іов боїться Бога? Хіба ти не огородив його та його дім і все його майно навколо? Ти благословив працю рук його, і стада його ширяться по країні. Та простягни лиш руку твою і діткнися всього його майна: побачиш, чи не лихословитиме тебе увічі!» Господь сказав Сатані: «Гаразд! Усе, що він має, – у твоїй руці. Тільки на нього самого не простягай руки твоєї». І пішов Сатана геть з-перед лиця Господнього.


          У понеділок Страсного тижня читаємо уривок із Книги Йова, праведного чоловіка. Дивною видається історія безневинної людини, праведної і доброї, над якою злий хоче виявити свою силу. Йов страждатиме незмірно, втрачаючи все.  Коли у терпінні здається, що Бог забуває, слід пригадати собі Йова, що був улюбленою Божою дитиною. Господь жорстокий, коли дозволяє дияволу знущатись над Йовом? Ні, Він любить Йова, але любить настільки, що готовий довірити йому найвищу місію, найскладнішу, найменш зрозумілу, щоб виявити у вірі цього чоловіка глибину людської віри, а в тому і сили.

          З такою ж любов’ю Бог віддає Ісуса на земну хресну дорогу.

          І в тому велика таємниця кожного людського життя, що покликане бути випробуваним тут.

          Господи, не наша, а Твоя хай буде воля, навчи нас приймати приготовані нам дари і труднощі в мудрості і відкритості серця. Амінь.

           

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 26 листопада
        • Святе Письмо з розважаннями на 25 листопада
        • Святе Письмо з розважаннями на 24 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.