Святе Письмо з розважанням на 16 травня

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 5 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 4 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 16 травня

          Діяння Апостолів 6:8-7:5;47-60

          8 Стефан же, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі. 9 І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців, а й з Кілікії та з Азії і сперечалися із Стефаном, 10 але не могли встоятися супроти мудрости й духа, що ним говорив. 11 Тоді вони підмовили людей, щоб сказали: «Ми чули, як він говорив образливі слова проти Мойсея та проти Бога.» 12 І підбурили народ, старших та книжників і, наскочивши, схопили і привели його в синедріон. 13 Там вони поставили свідків, які говорили: «Цей чоловік не перестає говорити проти цього святого місця та Закону. 14 Ми чули, як він говорив, що Ісус, отой Назарянин, зруйнує це місце й переінакшить звичаї, які Мойсей був передав нам.» 15 І коли всі, що засідали в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його обличчя, немов обличчя ангела. 1 А первосвященик спитав: «Чи воно справді так?» 2 Він же відповів: «Мужі брати й отці, слухайте: Бог слави з’явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселивсь у Харані, 3 і сказав до нього: Вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку покажу тобі. 4 Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідси, як умер його батько, (Бог) переселив його у цю землю, в якій живете нині. 5 І не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги, але обіцяв дати її йому в посілість, і його потомкам після нього, хоч у нього й не було дитини. 47 А Соломон збудував йому дім. 48 Та не в рукотворених проживає Всевишній як пророк говорить: 49 Небо – престол мій, земля ж – підніжок ніг моїх. Який дім ви мені збудуєте, каже Господь, або яке місце мого відпочинку? 50 Хіба то не моя рука створила те все? 51 Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому! Які батьки ваші, такі й ви. 52 Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями; 53 ви, що одержали закон через звістування ангелів, але не зберігали його.» 54 Почувши це, вони розлютилися своїм серцем і скреготали зубами на нього. 55 (Стефан же), повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога, 56 і мовив: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога.» 57 Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом 58 та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло. 59 І каменували Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!» 60 А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув.

          Послання до Євреїв 13:7-16

          7 Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8 Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. 9 Не піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що віддавалися їм. 10 Є у нас жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. 11 Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м’ясо палиться за табором. 12 Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров’ю, страждав поза містом. 13 Тож виходьмо до нього за табір, несучи наругу його, 14 бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм. 15 Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. 16 Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.

          Євангелія від Йоана 4:46-54

          46 Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі. 47 Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати. 48 Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!» 49 А царський урядовець йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!» 50 Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий.» Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі. 51 А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий. 52 Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечері о сьомій годині пропасниця його полишила», – сказали вони йому. 53 І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий.» І увірував сам, та й увесь дім його. 54 Це ж друге чудо вчинив Ісус, повернувшися з Юдеї у Галилею.

          Євангелія від Матея 11:27-30

          27 Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. 28 Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29 Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. 30 Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.”


          Пам’ятайте  про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру

          Вважається, що людину можна визнати святою лише після смерті. Чому? Бо саме фінал її життя показує, чи дійсно вона вірна Богові до кінця. Чи ті добрі наміри, якими мова жила, стали добрими справими. Великомученик і архидиякон Стефан в останню хвилину свого життя сказав «Господи, не постав їм цього за гріх!». Він пробачив тих, що його вбивали…

          Наші наміри іноді є добрими, але в критичних ситуаціях ми все ж ставимося до людей не якнайкраще… Так, до святості треба рости, але приклад святого Стефана запевняє нас: можна бути справді добрим. Люди, які хочуть нас вбити словом, іноді ненавмисно, теж потребують нашого милосердя.

          «Іди, син твій живий.»

          Цей уривок з Євангелія доводить нам: молитва за наших ближніх – дуже дієва! Коли ми віримо, що Бог може допомогти нашому другові, родичеві, знайомому – то може статися диво! Навіть якщо ця особа далеко від Бога в цей момент, саме наша молитва можемо стати тим, що наблизить цю людину до спасіння.

          Бо я лагідний і сумирний серцем

          Христос каже, що нам буде легко біля Нього, бо Він “лагідний і сумирний серцем”. 

          У повсякденному житті нам буває важко знайти спокійних і добрих людей, біля яких ми могли б душею відпочити. Які б нас вислухали і не докоряли, слова яких були б для нас полегшенням. Що ж тоді робити? Можна спробувати почитати Святе Письмо, де знайдемо слова Христа, які обовєязково до нас промовлять у нашій потребі. Можемо звернутися до Бога в молитві – і так чи інакше незабаром матимемо відповідь. А можемо все ж піти до людей: на проповідь чи на реколекції, а ще краще – на особисту духовну бесіду зі священиком, якому сам Христос довірив бути нашим душпастирем.

          Ісусе! Допоможи мені знаходити Тебе, коли Тебе потребую!

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 5 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 4 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.