Святе Письмо з розважанням на 1 червня

Діяння Апостолів 13:13-24

13 А з Пафосу ті, що були з Павлом, пустилися на море й прибули в Пергу Памфілійську, але Йоан, відлучившися від них, повернувся в Єрусалим. 14 Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську і дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали. 15 А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.» 16 Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте! 17 Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї. 18 І сорок років годував у пустині; 19 вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю, 20 майже по чотириста п’ятдесятьох роках. А після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла. 21 Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років. 22 Та (Бог), відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка мені до серця, що виконає всю мою волю. 23 З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса, 24 під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння.

Євангелія від Йоана 6:5-14

5 Підвівши ж очі й побачивши, що сила людей іде до нього, каже до Филипа:«Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?»6 Мовив же так, іспитуючи його, знав бо сам, що має робити. 7 Озвався ж до нього Филип: «Хліба й за двісті динаріїв не вистачило б, аби кожному з них хоч трохи припало.» 8 Але говорить до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра: 9«Є тут один хлопчина; він має п’ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!» 10 І мовив Ісус: «Веліте людям сісти.» Було ж багато трави на тому місці. Отож посідали чоловіки – числом тисяч із п’ять. 11 І взяв Ісус хліби й, воздавши хвалу, розподілив серед тих, що сиділи; так само й риби: скільки хотіли. 12 Коли ж вони наситилися, то мовив до своїх учнів: «Зберіть кавалки, що позоставалися, щоб нічого не пропало.» 13 Отож зібрали – і наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які залишилися були в тих, що їли. 14 Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.»

Чудо помноження дарів є одним із надивовижніх, оскільки вкотре спростовує закони глузду і фізики. Як нагодувати дріб’язком таку величезну купу народу, а виявляється – можна.

Мабуть, сьогодні цей випадок нас здивував би не менше. І це чудо відбувається – у кожній Літургії поновно: Ісус помножує своє Тіло у вигляді хліба та вина, щоб прогодувати ним мільйони.

Тут, на землі, живемо за земними законами, тими, що їх впорядковує наш матеріальний розум. Однак у божественному Бозі ці закони не діють. Кожного разу, коли підносимось до молитви з проханням чи подякою Богові – памятаймо, що ці закони не діють. Тоді траплятимуться чудеса, коли відкриємо своє серце для Вічного Всемогутнього Бога. Просімо про неможливе!

Господи, вчи нас бути відкритими до Твоєї любові і мудрості, памятаючи про випадок із хлібом. Подбай про нас, Боже! Амінь.