Послання до Римлян 7, 1-13.
1. Хіба не знаєте, брати, – я тим говорю, які знають закон, – що закон панує над людиною, поки вона живе? 2. Отак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв’язана законом; коли ж помер чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. 3. Тому, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане жінкою іншого чоловіка; коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, якщо стане жінкою іншого чоловіка. 4. Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові. 5. Бо, коли ми були в тілі, гріховні пристрасті, що під законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти. 6. Тепер же ми звільнені від закону, умерши для того, що нас тримало, немов в’язнів, щоб служити в обновленні духа, а не згідно зі старим законом. 7. Що ж скажемо? Що закон – гріх? Борони, Боже! Але я не знав гріха, як тільки через закон: бож я не знав би пожадливости, коли б закон не наказав: не пожадай. 8. Гріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всяку пожадливість, бо без закону гріх мертвий. 9. І я колись жив без закону. Та коли прийшла заповідь, гріх ожив, 10. а я умер; так то заповідь, що мала б бути для мене життям, стала для мене смертю. 11. Бо гріх, узявши привід від заповіді, звів мене і вбив нею. 12. Але все ж таки закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.13. Значить, те, що добре, принесло мені смерть? Борони Боже! Але гріх, щоб показати себе, що він гріх, послуговуючись добром, завдав мені смерть, щоб гріх, завдяки заповіді, виявив свою надмірно грішну силу.
Євангеліє від Матея 9, 36 – 10, 8.
36. Він, бачачи юрби народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені і прибиті, немов вівці, що пастуха не мають. 37. Тоді він каже своїм учням: – Жнива великі, та робітників мало. 38. Просіть, отже, господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива. 1. Прикликавши своїх дванадцять учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч.2. Ось імена дванадцятьох апостолів:перший Симон, прозваний Петром, і Андрій, брат його;Яків, син Заведея, та Іван, брат його; 3. Филип та Вартоломей;Тома й Матей, митар;Яків, син Алфея, і Тадей;4. Симон Кананій та Юда Іскаріотський, що зрадив його.5. Оцих дванадцятьох Ісус вислав і наказав їм:У дорогу до поган не пускайтесь і в самарійські міста не заходьте. Ідіть радше до погиблих овець дому Ізраїля.7. Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство небесне – близько. 8. Оздоровляйте недужих, воскрешайте мертвих, очищайте прокажених, бісів виганяйте.
У посланні до Римлян сьогодні читаємо дуже цікаве пояснення специфіки сутності гріха: закон, заборона насправді стають рушієм гріха. Те. що заборонене, ще більше зводить людину, бо вона наче пригадує, концентрується на забороні. Однак це не означає, що законом слід нехтувати. Навпаки. Але християнин не повинен будувати своє життя на тому, чого не можна чи не варто, але на тому, що добре, корисне, позитивне.
Основою життя має бути Христос і Його жертва, яка нічого нам не забороняє, а лише кличе, пропонує шляхи досконалої любові, віри, чеснот.
Людство потребує тих, хто збиратиме плоди, готуватиме до жнив – Божих людей, священиків. Насправді ці люди дуже потрібні нашому суспільстві – у ревному виконанні свого покликання, у ласках, якими Бог їх наділяє вони можуть змінити дуже багато лююдських життів.
Господи, дай нам добрих священиків. Амінь.
