Святе Письмо з розважанням на 10 червня

Рим. 1, 1–7.13–17. «Бо я не соромлюся Євангелія: вона бо сила Божа на спасення кожному»

Маємо щоразу більше вчитися, читаючи Євангеліє, Послання апостолів, і сприймати, як слово Боже, яким Господь промовляє особисто до мене. Так, Він промовив це до своїх учнів, апостолів, так, апостоли промовляли до інших людей і для їхніх сучасників, але Бог також промовляє через своє записане слово і до кожного з нас.

Переважно, що більше ми читаємо Євангеліє, то більше сповнюємось тією силою, яка провадить нас до спасення, чіткіше чуємо голос Божий, який повсякчас наполегливо промовляє до нас. Стараймося, щоб Євангеліє щодня було в наших руках, щоб наш спосіб думання і поступування формувався відповідно до Божого

Євангеліє: Мт. 10 зач. 4, 25 – 5, 13.

Від Матея святого Євангелія читáння.

25. Одного разу за Ісусом ішла велика сила людей з Галилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї та з Зайордання. 

1. Побачивши народ, він зійшов на гору. І коли сів, підійшли до нього його учні; 2. і він, відкривши уста, почав навчати їх: 

3. Блаженні вбогі духом, 
бо їхнє царство небесне. 

4. Блаженні тихі, 
бо вони успадкують землю. 

5. Блаженні засмучені, 
бо будуть утішені. 

6. Блаженні голодні та спраглі справедливости, 
бо вони наситяться. 

7. Блаженні милосердні, 
бо вони зазнають милосердя. 

8. Блаженні чисті серцем, 
бо вони побачать Бога. 

9. Блаженні миротворці, 
бо вони синами Божими назвуться. 

10. Блаженні переслідувані за правду, 
бо їхнє царство небесне. 

11. Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та наговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи, мене ради. 

12. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами. 

13. Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали люди. 

10 червня 

Святого священномученика Тимотея, єпископа Пруського Мт. 10 зач.; 4, 25 – 5, 13.

Євангеліє від Матея - є повністю «христоцентричним». У ньому подається для Христової Церкви, яка складається зі святих і грішників, «метод дії». Це modus operаndi Святого Духа, який діє через нас. 

Євангелист після розповідей про дитинство Христа, Його Хрещення та покликання спільноти апостолів, починає говорити про Христа і Його місію з Нагірної проповіді. Серед слухачів, до яких Господь звертався Своїм Словом, були всі, включаючи розбійників, чужинців та відкинутих. Всіх їх об’єднувало одне: вони не були до кінця задоволені своїм життям. На всіх рівнях їхнього життя їм чогось не вистачало. 

Кожен хотів бути «нормальним». Всі вони в глибині душі мали спрагу Бога, а ще більше - бути «здатними прийняти Бога», що не могли втамувати, ні земні цінності, ні пошук «речей» цього світу. Їхній пошук можна вгамувати лише «переміною» цінностей цього світу на небесні цінності Царства Божого. І це саме те, що Ісус дає в цих Блаженствах. Бо світ не любить, ні «вбогих духом» (про бідних треба просто забути), ні лагідних, ні засмучених, ні шукачів справедливості, ні шукачів правди, ні переслідуваних за правду (ці шукачі правди часто руйнують нашу вигадану «фейкову» реальність); Світ також нехтує милосердними, миротворцями (вони неприємні і незручні для будь-якої «економічної війни»), справжніми християнами, які показують Христа у своєму житті (це вічна проблема для цього світу) і чистими серцем (бо вони завдають шкоди еротизованому і непогамованому світу). Тому сам Христос задовільняє ці найглибші людські прагнення і через проголошення Божого Слова підпорядковує наше життя Богові. Це те, що дає людині остаточне щастя. Образом вищезгаданих 8 блаженств - є сам Христос. 

Практикування цих Блаженств неможливе без сили Святого Духа, оскільки Він нас ставить у безпосередній контакт з Ісусом, з Його Життям, Небом і Блаженним спогляданням самого Бога в Трійці.

Слово благовісника Патріаршої комісії УГКЦ у справах євангелізації