Перше послання до Коринтян 6, 20 – 7, 12.
20. Ви бо куплені за високу ціну. Тож прославляйте Бога вашим тілом.
1. Відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки. 2. Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку і кожна хай має свого чоловіка. 3. Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка – чоловікові. 4. Жінка не має влади над своїм тілом, а чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, а жінка. 5. Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою до часу, щоб на молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю. 6. Кажу це як пораду, не як наказ. 7. Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один – такий, а другий – інший.
8. Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я; 9. але коли не можуть стриматися, нехай одружуються, ліпше дружитися, ніж горіти.
10. Одруженим же наказую не я, але Господь: жінка нехай не розлучається зо своїм чоловіком; 11. коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня або нехай помириться з чоловіком, і чоловік нехай не відпускає жінки.
12. Іншим же кажу я, не Господь: Коли який брат має невіруючу жінку і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.
Євангеліє від Матея 14, 1-13.
1. Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника, 2. і він сказав до своїх слуг:
– Це Іван Христитель! Це він воскрес із мертвих, і тому чудодійні сили діють у ньому.
3. Бо Ірод був схопив Івана, зв’язав його і вкинув у темницю – через Іродіяду, жінку брата свого Филипа; 4. Іван бо говорив до нього:
– Не можна тобі її мати.
5. Він хотів його вбити, та боявсь народу, бо його мали за пророка. 6. Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові; 7. і він, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить. 8. Вона, під намовою матері своєї, сказала йому:
– Дай мені тут на полумиску голову Івана Христителя.
9. І засмутивсь цар, але задля клятви і тих, що разом за столом були, велів дати 10. і послав стяти голову Іванові в темниці. 11. Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та подала своїй матері.
12. І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його. І пішли та сповістили про те Ісуса.
13. Почувши це, Ісус відплив звідти човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним із міст пішки.
Кожному з нас Господь готує особливе завдання і воно може бути різним, для когось – у подружжі, для когось у богопосвяченому житті, для когось у самотності. Особливо у цьому світі мусимо вчитись дорожити одним одним, цінувати одне одного.
Господь – абсолютна Любов закликає нас відкрити у собі можливості такої любові, зокрема у її подружньому прояві. Жінка для чоловіка, так як і чоловік для жінки стають новим сенсом існування. Втрачаючи свою свободу, вони навзаєм отримують свободу іншого у неймовірній відповідальності за тіло одне одного, яке на двох стає одним.
Така єдність двох осіб подарована Богом для того, щоб людина змогла відчувати повноту радості і присутності когось іншого поруч, а насамперед Бога у ближньому.
Боже, допоможи нам завжди цінувани того, кого Ти обираєш для нас на час земної любові, жертвувати себе і дарувати у повноті Твоєї благодаті. Амінь
