Святе Письмо з розважанням на 3 серпня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 3 серпня

          Перше послання до Коринтян 7, 12-24.

          12. Іншим же кажу я, не Господь: Коли який брат має невіруючу жінку і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає. 13. І коли яка жінка має невіруючого чоловіка і цей погоджується з нею жити, нехай не відпускає чоловіка. 14. Невіруючий бо чоловік освячується жінкою, і невіруюча жінка освячується братом. Інакше ваші діти були б нечисті, однак вони святі. 15. Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв’язані в такім випадку; Бог покликав нас жити в мирі. 16. Звідки ти знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?

          17. А втім, хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах. 18. Як хто був покликаний обрізаним, хай того не цурається, і як покликаний у необрізанні, хай не обрізується. 19. Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, але – дотримування заповідей Божих.

          20. Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якому Бог його покликав. 21. Рабом тебе поликано? Не журися. Навіть коли можеш стати вільним, старайся використати твій стан рабства, 22. бо покликаний у Господі раб – визволенець Господній. Так само й вільний, якого поликано – раб Христа. 23. Ви куплені за високу ціну. Не ставайте рабами людей. 24. Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.

          Євангеліє від Матея 14, 35 – 15, 11.

          35. Пізнали його місцеві люди і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих і 36. просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.

          1. Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники Єрусалиму й кажуть:

          2. – Чому твої учні порушують передання старших не миють рук, коли споживають страву?

          3. А він у відповідь сказав їм:

          – А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням? 4. Бог бо заповів: шануй батька твого й матір. І далі: хто проклинає батька-матір, хай буде караний на смерть. 5. А ви кажете: хто скаже батькові чи матері добро, яким би я міг помогти вам, є дар Божий, 6. той може не шанувати свого батька чи матір свою. Так вашим переданням ви усуваєте заповідь Божу. 7. О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая: 8. Народ цей устами мене поважає, а серце їхнє далеко від мене. 9. Та вони марно мене шанують, навчаючи людських наказів.

          10. І прикликавши людей, сказав їм:

          – Слухайте іі розумійте! 11. Не те, що до уст входить, сквернить людину, а те, що з уст виходить, те сквернить людину.

           


          1 Кр. 7, 12–24. «Ви куплені високою ціною!»

          У своєму житті ми найбільше цінуємо те, над чим найбільше потрудились і попрацювали, до чого приклали своїх великих зусиль і старань. Коли нам щось дістається задарма, подароване, навіть коли воно дороге, то ми так цього не цінуємо, як те, що здобуваємо зі зусиллями. З цього погляду стає зрозумілим, чого ми так мало цінуємо найбільший подарунок, який нам хто-небудь коли-небудь робив, – Вічність!

          Коли ми собі усвідомимо, що Бог віддав своє життя, пролив кров, щоб ми мали цю Вічність – Царство Небесне, напевно, чимало змінимо у своєму житті. Нам потрібно постійно пам’ятати, наскільки високу ціну Бог за нас заплатив. Наскільки ми цінні в очах Божих, що Він віддав свого Єдинородного Сина, який пролив за нас свою кров, що б ми були учасниками Його царства.

          * * *

          Мт. 14, 35 – 15, 11. «Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину».

          Інколи наша поведінка може здивувати нас самих. Можемо вчинити те, чого самі від себе не очікували, а може, й інші не очікували від нас. Але якщо ми так чи інакше повелися, значить, у своєму серці ми мали щось, не вирішене для себе, що в конкретній ситуації стало для нашої поведінки визначальним.

          У народі кажуть, що шила в мішку не втаїш. Шило неминуче десь вилізе, покажеться, вколе або власника мішка, або того, хто поруч. Так і в нашому житті неминуче показується те, що ми носимо всередині, ким ми є, воно вийде нагору, дасть про себе знати, найчастіше тоді, коли ми найменше цього сподіваємося.

          І тому важливіша річ – плекати своє внутрішнє буття. Адже якими ми є всередині, такими творимо обставини навколо нас. Що маємо у своєму серці, це і виявимо назовні в кризових ситуаціях. Тож дбаймо про чистоту свого серця, бо як погане дерево не зродить доброго плоду, так і людина з нечистим серцем не може робити добрих справ!

          * * *

          Преосв. Венедикт, єпископ Львівський

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.