Святе Письмо з розважанням на 8 вересня

Читай також

  • Немає пов’язаних публікацій.
        Святе Письмо з розважанням на 8 вересня

        Друге послання до Корінтян 7, 1-10.

        1. Маючи такі обітниці, о любі, очистьмо себе від усякої скверни тіла й духа, довершуючи наше освячення в Божому страсі.

        2. Дайте нам місце у вашому серці. Ми нікого не кривдили, нікому шкоди не робили, не визискували нікого. 3. Говорю це, не щоб вас осудити, бо я вже вам сказав, що ви в нашім серці, щоб умерти й жити разом. 4. Велике довір’я маю до вас, вельми пишаюся вами. Я повен утіхи, я переповнений радістю серед усіх наших напастей. 5. Бо коли ми були прийшли в Македонію, тіло наше не мало ніякого спокою. Звідусіль скорботи: чвари зовні, страх усередині. 6. Та Бог, що втішає принижених, утішив нас приходом Тита; 7. і не лише його приходом, але й утіхою, якої він зазнав від вас, оповідаючи нам про вашу тугу за мною, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так що я зрадів ще більше.

        8. Хоч я і засмутив вас листом, не жалкую того; коли й жалкував, – бачу, що той лист, хоч і на час, був засмутив вас, – 9. тепер радію не тому, що ви були засмутилися, а тому, що смуток ваш привів вас до каяття. Ви бо засмучені були задля Бога, так що ви від нас не зазнали шкоди. 10. Бо смуток задля Бога чинить спасенне каяття, якого не треба жалувати; а смуток цього світу чинить смерть.

         

        Євангеліє від Марка 1, 29-35.

        29. І зараз же він вийшов із синагоги і разом з Яковом та Іваном пішов у дім Симона та Андрія. 30. Симонова теща лежала у гарячці, і йому негайно сказали про неї. 31. Він підійшов і, взявши її за руку, підвів її, і покинула її гарячка, і вона стала їм услуговувати.

        32. Якже настав вечір, по заході сонця, почали приносити до нього усіх недужих та біснуватих. 33. Усе місто зібралося перед дверима. 34. І він оздоровляв чимало недужих на різні хвороби, і бісів багато вигнав, але заборонив бісам говорити, бо вони знали про нього.

        35. Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився.

         

        2 Кр. 7, 1–10. «Велике довір’я маю до вас, вельми пишаюся вами»

        У нашому людському житті дуже важливою є довіра, коли нам хтось довіряє, ми ніби сповнюємось тоді силою і бажанням робити добро. Однак ми ж часто в нашому житті не довіряємо людям, є дуже мало осіб, яких ми вважаємо повністю вартими довіри. Бачимо, що Господь через свою смерть і воскресення повірив у нашу досконалість, помер за нас, коли ми ще були грішниками.

        Ця довіра, яку має до нас Ісус, завжди нам дає це натхнення приходити до Бога. Так само має бути в наших стосунках з іншими людьми. Не біймося довіряти, не біймося, що нашою довірою хтось скористається. Бо навіть якщо й так, то знайдуться й ті, кого вона окрилить, будьмо певні, що наша довіра дасть іншим наснагу ставати кращими!

        Мр. 1, 29-35. «Вийшов і пішов на самоту й там молився».

        У Євангелії сказано, що Христос після зцілення Симонової тещі та недужих і біснуватих іде на молитву. Нам людським розумом тяжко усвідомити, для чого Христові була молитва, адже Він перебував у сталій єдності з Отцем. Однак це пізнавати й розуміти – справа тих, хто живе глибшим духовним життям. Богослови можуть дискутувати на цю тему, а для нас же це дуже важливий практичний приклад.

        Життя постійно ставить перед нами різноманітні ситуації, труднощі, тож завжди маємо певні успіхи або невдачі. Бачимо, наскільки ми, люди, стаємо нездатними, неспроможними самотужки все подолати, дати собі раду. Молитва є місцем, де ми зустрічаємося з Богом, сповнюючись усім тим, чим володіє Господь. Так само, як, маючи з кимось справу, стаємо подібні до нього, так і коли ми близькі до Бога, то уподібнюємося до Нього. Тому дуже важливою є молитва – зустріч із Господом, сповнення Божою силою, для того щоб прямувати через різноманітні обставини життя.

        Людина дуже крихка, слабка; кожен з нас це бачить і пізнав на власному досвіді. Лише божественною силою можемо йти по життю, а цю божественну силу найбільше черпаємо в нашій молитві – у нашій зустрічі з Богом.

        Преосв. Венедикт, єпископ Львівський

        Читай також

        • Немає пов’язаних публікацій.

          Оціни

          How useful was this post?

          Click on a star to rate it!

          Average rating 0 / 5. Vote count: 0

          No votes so far! Be the first to rate this post.