Друге послання до Корінтян 4, 6-15.
6. Бо Бог, який сказав: нехай із темряви світло засяє, освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на лиці Ісуса Христа.
7. Ми маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. 8. Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; 9. нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не погублені. 10. Увесь час носимо в тілі смерть Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. 11. Нас бо ввесь час живими віддають на смерть задля Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. 12. І так смерть діє в нас, а життя у вас. 13. Та маючи той самий дух віри, про який написано: Я вірував, тому й говорив, і ми віруємо, тому й говоримо; 14. бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами побіч себе. 15. Бо все це ради вас, щоб благодать, множачись через багатьох збагатила дяку на славу Божу.
Євангеліє від Матея 22, 35-46.
35. І от один із них, законовчитель, спитав його, спокушаючи:
36. – Учителю, котра найбільша заповідь у законі?
37. Він сказав до нього:
– Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: 38. це найбільша й найперша заповідь. 39. А друга подібна до неї: люби ближнього твого, як себе самого. 40. На цих двох заповідях стоять ввесь закон і пророки.
41. Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх:
42. – Що ви думаєте про Христа ? Чий він син ?
Кажуть йому:
– Давидів.
43. Він до них мовить:
– Як же Давид у надхненні називає його Господом, 44. кажучи:
Господь промовив владиці моєму:
сідай праворуч мене,
доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги.
45. Коли, отже, Давид його називає Господом, як він може бути його сином?
46. Ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його питати.
Носимо в тілі смерть Ісуса, щоб і життя Його було явним…
Якою мудрістю і простотою сповнені ці слова. Ісус, одного разу пожертвувавши себе на хресті, дає нам кожному у кожній хвилині безмежну надію на життя вічне.
Якщо сьогодні мене щось болить – Ісус терпить зі мною, Він терпить на хресті за мене. Якщо ж моє життя сповнене радістю – Ісус радіє теж.
Довіряймо Господеві своє життя, всуціль і повністю.
