Послання до Галатів 1, 11-19.
11. Сповіщаю вас, брати, що євангеліє, яке я вам проповідував, не від людей; 12. бо ж я його не прийняв, ні навчився від людини, а через об’явлення Ісуса Христа.
13. Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я жорстоко гонив Божу Церкву та руйнував її. 14. Я визначався серед багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків. 15. Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю, зволив 16. об’явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, я негайно, ні з ким не радившись, 17. не пішов у Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, але пішов в Арабію і потім знову вернувся в Дамаск.
18. Три роки після того пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і пробув у нього п’ятнадцять день. 19. Іншого ж з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Євангеліє від Луки 7, 11-16.
11. Потім пішов Ісус у місто, що зветься Наїн, і з ним ішли його учні й сила народу. 12. Коли вони наблизились до міської брами, аж ось виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою. І було з нею чимало людей з міста. 13. Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї:
– Не плач.
14. І, приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав:
– Юначе, кажу тобі, встань!
15. І мертвий підвівся, і почав говорити. Він віддав його матері. 16. Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога й говорили:
– Великий пророк устав між нами. Бог навідався до народу свого.
Воскресіння юнака, про яке сьогодні слухаємо у Євангелії, є одним із найбільш незвичайних чуд.
Ісус перемагає смерть. Смерть, яка перемагає усі закони фізичного життя людини.
Ісус дивиться на бідну вдову – і милосердиться над нею. Ісусове серце сповнене поваги і любові до материнського почуття. Він добре знає, як боляче матері, що втратила чоловіка, втрачати ще й сина, зовсім юного.
На жаль, такі втрати непоодинокі. Особливо зараз, у час збройної війни, моральної війни. Важко зарадити смутку тих матерів, які хоронять своїх дітей. Єдине, що завжди слід пам’ятати – Ісус дарує життя кожному, через свою смерть і воскресіння.
Довіряймо!
