Святе Письмо з розважанням на 11 листопада

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 1 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 26 листопада
  • Святе Письмо з розважаннями на 25 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 11 листопада

          Послання до Колосян 2, 1-7.

          1. Хочу, щоб ви знали, яке в мене велике піклування за вас і за лаодікеян та за всіх тих, що не бачили мене особисто, 2. щоб потішити серця їхні, в любові з’єднані, і збагатити повним розумінням для досконалого пізнання Божої тайни – Христа, 3. в якому сховані всі скарби мудрости й знання.

          4. Кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас пустими нібито доводами, 5. бо хоч я відсутній тілом, але духом я з вами, і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа.

          6. Отже, як ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому і ходіте: 7. вкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, стараючись рости у ній дедалі з подякою.

          Євангеліє від Луки 9, 12-17.

          12. День почав хилитись до вечора, і дванадцятеро підійшли до нього й кажуть:

          – Відпусти людей: хай ідуть по хуторах та селах, що навколо, і найдуть собі притулок та поживу, бо тут ми в пустому місці.

          13. А він їм каже:

          – Дайте ви їм їсти.

          Вони відповіли:

          – Є у нас тільки п’ять хлібів і дві риби. Хіба що підемо та купимо поживи для всього цього народу.

          14. Було бо їх яких п’ять тисяч чоловіків. Ісус сказав до своїх учнів:

          – Розсадіть їх гуртами по яких п’ятдесят чоловіка.

          15. Вони так зробили й усіх розсадили. 16. Тоді він узяв п’ять хлібів і дві риби і, звівши очі вгору, благословив їх, поламав і дав учням, щоб вони клали перед народом. 17. Усі їли до наситу й зібрали кусні, що зосталися, дванадцять кошів.

           

           

          Кл. 2, 1–7. «дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа»

          Часто замість тієї твердости, про яку говорить апостол, ми можемо зауважити в собі літеплість, непевність, що ми дуже мало довіряємо Богові й іншим людям, мало довіряємо собі. Ми не віримо. Але віра – це підстава, фундамент нашого життя і стосунків. Віра – це те, що дає нам силу прямувати, бути витривалими.

          Коли подивимось на апостолів, святих, а особливо на мучеників, можемо побачити, що основою їхнього життя була віра. Вона давала їм основу для їхнього буття і для діяльності. Тому маємо знову і знову робити іспит своєї віри. Чи ми довіряємо Богові? Чи ми покладаємось і уповаємо на Нього?

          Хай Господь допомагає нам зростати у цій довірі до Нього. І саме ця довіра, а ніщо інше, зуміє провести нас через будь-які обставини нашого життя.

          Лк. 9, 12-17. «А Він їм каже: “Дайте ви їм їсти.”»

          Люди так захопилися тим, що проповідував Христос, що не зауважили, як зголодніли й зайшли в безлюдне місце, де не було їжі. І в якийсь момент вони це усвідомили. На запитання апостолів, що робити, Христос каже: «Дайте ви їм їсти!» В апостолів було тільки п’ять хлібів і дві риби. Отже, Бог хотів, щоб вони дали те, що мали, і вже через Його чудо помноження всім вистачило їжі. Тож якби не було п’ятьох хлібів і двох рибин, то що б тоді помножував Ісус?

          Господь може виконати дев’яносто дев’ять відсотків праці, але потребує, щоб ми принесли Йому той один відсоток – те, що ми спроможні зробити. Якщо не буде чогось малого, то Бог не матиме що помножувати. Отож, у кожній ситуації стараймося зробити те, що можемо, а далі Господь помножить!

          Преосв. Венедикт, єпископ Львівський

           

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 1 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 26 листопада
        • Святе Письмо з розважаннями на 25 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.