Послання до Колосян 4, 10-18.
10. Вітає вас Аристарх, мій співв’язень, і Марко, небіж Варнави: про нього маєте вказівки, прийміть його, як до вас прийде, 11. та Ісус, званий Юст. Вони єдині з обрізаних – мої співробітники для царства Божого; вони стали відрадою для мене. 12. Вітає вас і Епафр, що з-між вас, слуга Ісуса Христа. Він завжди змагається за вас у молитвах, щоб ви стояли непохитно в досконалості й виконували волю Божу в усім. 13. Свідчу про нього, що він багато побивається за вами і за тими, хто в Лаодікеї та Ієраполі. 14. Вітає вас Лука, любий лікар, та Димас.
15. Вітайте братів у Лаодікеї і Німфана та його домашню церкву. 16. І як цей лист буде прочитаний у вас, зробіть так, щоб він був прочитаний і в лаодікійській Церкві, а лист Лаодікеї щоб ви також прочитали. 17. Та скажіть Архипові: вважай на службу, що прийняв єси від Господа, щоб її виконати.
18. Привіт моєю, Павловою, рукою. Пам’ятайте про мої кайдани. Благодать хай буде з вами.
Євангеліє від Луки 10, 1-15.
1. Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прибути. 2. Він до них промовив:
– Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива. 3. Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки. 4. Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте. 5. В який би дім ви не ввійшли, скажіть перше: мир домові цьому! 6. І коли там буде син миру, мир ваш почине на ньому; а коли ні, до вас повернеться. 7. І зоставайтесь у тім домі, їжте й пийте, що в них є: достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходьте з хати до хати. 8. І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами; 9. оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: наблизилося до вас царство Боже.
10. Коли ж ви ввійдете в яке місто, і вас не приймуть, вийшовши на їхні вулиці, скажіть: 11. ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що пристав до наших ніг; та знайте, що царство Боже близько. 12. Кажу вам: того дня Содомі буде легше, ніж тому місту.
13. Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!
Христові апостоли розходяться по усій землі проповідувати, Господь застерігає їх перед тим, щоб не брали із собою нічого, але заходили в дім із побажаннями миру…
І це місія кожного християнина – не дбати за цей час, даний нам, про всякі зовнішні речі, але про те, щоб нести мир у світ, до кожного серця, яке зустрінемо у життєвій подорожі.
Апостоли були готові до того, що не всюди мир той буде прийнятий, але це не ставало перешкодою
Бо нічого не стало перешкодою для Ісуса в його дорозі на голгофу…
Що ж може зупинити нас у дорозі до вічності?
