Перше послання до Солунян 2, 1-8.
1. Самі ви знаєте, брати, що наш прихід до вас не був даремний; 2. але хоч ми перед тим зазнали страждань та зневаг, як вам відомо, у Филиппах, Бог наш дав нам сміливість проповідувати вам Боже євангеліє з великим змаганням. 3. Бо наша проповідь не має в собі ні облуди, ні нечистоти, ні підступу. 4. Але як Бог, найшовши нас гідними доручив нам євангеліє, так ми говоримо, стараючись подобатися не людям, але Богові, який випробовує серця наші. 5. Та й не було в нас ніколи лестивого слова, як знаєте, ані зажерливости, Бог тому свідок. 6. Ми не шукали від людей слави, ні від вас, ні від інших, 7. хоч і могли б як апостоли Христа бути вам тягарем. Навпаки, ми були лагідні між вами. Як годувальниця піклується своїми дітьми, 8. так і ми, з палкого до вас почуття, раді були уділити вам не лише Боже євангеліє, але й від себе наші душі; такими дорогими ви нам стали.
Євангеліє від Луки 11, 9-13.
9. Отож кажу вам: просіть, і дасться вам; шукайте, і найдете; стукайте, і відчинять вам. 10. Кожний бо, хто просить, одержує, хто шукає, находить, і тому, хто стукає, відчиняють.
11. Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку? 12. Або коли яйце попросить, дасть йому скорпіона?
13. Отак коли ви, бувши злими, умієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять.
Усі ми недосконалі і кожному притаманно помилятись. Інколи нам після скоєння якогось вчинку здається, що прощення немає і повернути нічого не в силах. Але ж тоді ніхто не зміг би розраховувати на Божу благодать до себе, коли Бог не прорахував альтернативних доріг.
Ми не зможемо вчитись досконалості і прагнути її, коли не будемо знати, що Бог любить нас, любить такими, які ми є і навіть тоді, коли робимо Йому боляче своїм непослухом.
Хіба ж наші батьки не пробачають нам навіть тоді, коли ми образимо їх сильно. Вони дивляться на нас і розуміють десь, хоча б частково, яка причина таких вчинків. Бог все розуміє, тільки Він знає, як саме мені якараз у цю хвилину важко чи добре.
Хіба ж це не причина довірити Йому усе у проханні?
