Послання до Євреїв 1, 1-12.
1. Багато разів і багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. 2. За останніх же цих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив наслідником усього і яким сотворив віки. 3. Він – відблиск його слави, образ його істоти, який підтримує все своїм могутнім словом, вчинив очищення гріхів і возсів праворуч величі на висоті, 4. ставши від ангелів остільки вищим, оскільки унаслідував визначніше від них ім’я.
5. Кому бо з ангелів він коли мовив:
Син мій єси,
я сьогодні родив тебе.
І ще:
Я буду йому за Отця,
і він буде мені за Сина.
6. Коли ж знов уводив Первородного у світ, каже:
Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.
7. Щодо ангелів мовить:
Той, хто вітри своїми вісниками чинить,
і полум’я вогненне – слугами своїми.
8. А про Сина:
Престол твій, Боже, від віку й довіку,
і берло правоти – берло твого царства.
9. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність
тому помазав тебе, Боже, твій Бог
єлеєм радости понад друзів твоїх.
10. Знову:
Ти, Господи, напочатку заснував землю,
і небеса діло рук твоїх.
11. Вони зникнуть, ти ж перебуваєш;
усі, мов одежа, постаріються;
12. ти їх, неначе одежу, згорнеш,
і, немов одіж, вони зміняться.
Ти ж – той самий,
і літа твої не скінчаться.
Євангеліє від Луки 2, 1-20.
1. У ті дні вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю вселенну. 2. Це перший перепис, коли Сирією правив Киріній. 3. І всі йшли записатися – кожний у своє місто. 4. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, 5. щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. 6. Коли вони були там, настав їй час родити, 7. і вона родила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
8. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. 9. Аж ось ангел Господній з’явився їм, слава Господня їх осіяла, й великий страх огорнув їх. 10. Ангел сказав їм:
– Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: 11. сьогодні вам народився у місті Давидовім Спаситель – Христос Господь. 12. І ось вам знак: ви найдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.
13. І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога, кажучи:
14. Слава на висотах Богу
і на землі мир людям благовоління.
15. І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили:
– Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на те, що Господь об’явив нам.
16. Пішли вони поспішно й найшли Марію, Йосифа і дитятко, що лежало в яслах. 17. Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко; 18. і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. 19. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. 20. А пастухи вернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так як їм було сказано.
Нарешті вже довгоочікувана радість. Близько…
Близько вже та зірка, яку побачили колись пастухи, до нас…
Таємничо і тихо приходить Цар царів у ясла.
Він не потребує багатств.
Бог і тепер, як тоді, не хоче від тебе чогось неймовірного. Тільки прийми Його, відчини свою душу, яка уже є, для Христового сміху, дитинного і радісного.
Не замикайся, але як пастухи – вір у неможливе.
Бо вони пасли стада – і пішли зустріти Бога. Наші справи важливі, де б ми не були.
Ісус прийде до тебе сьогодні… Радій!
