Святе Письмо з розважанням на 12 квітня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 12 квітня

          З книги Виходу

          Аж ось зійшла фараонова дочка скупатися в річці, слугині ж її ходили собі край берега річки; вгледіла вона кошичок в комишах і послала рабиню, щоб узяла його. Відчинила вона його, побачила дитинку, а ось воно хлоп’ятко плаче. Змилосердилася вона над ним і каже: “Це єврейська дитинка”. Каже тоді його сестра дочці фараоновій: “Хочеш, побіжу й покличу тобі мамку з єврейок, щоб вигодувала тобі дитятко?” І відповіла їй фараонова дочка: “Побіжи!” Побігла дівчина й покликала матір дитинки. І каже їй фараонова дочка: “Візьми оце дитятко та вигодуй його мені, а я дам тобі за це заплату”. Взяла жінка дитятко й вигодувала його. А як дитятко виросло, привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І надала йому ім’я Мойсей, кажучи, з води, мовляв, витягла я його. (Вих. 2, 5-10)

          З книги Йова

           

           

          І сталось однієї днини, як сини та дочки його їли й пили вино в домі старшого брата свого, прийшов посланець до Іова й мовив: «Воли були у плузі, а ослиці паслись поблизу них; аж ось кинулись на них савеї і позаймали їх, а слуг мечем повитинали. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це». Ще говорив він, аж ось приходить другий та й каже: «Божий вогонь упав із неба і спалив овець і чабанів, пожер їх. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це». Ще говорив цей, аж надходить інший та й каже: «Халдеї, згуртувавши три ватаги, напали на верблюдів та й позаймали їх, а слуг мечем повитинали. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це». Ще говорив цей, аж приходить інший та й каже: «Сини твої та дочки трапезували й пили вино в домі свого старшого брата, аж сильний вітер подув з пустині, напер на чотири вугли дому, і дім завалився на дітей, і вони загинули. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це». Устав Іов, роздер на собі одежу, обстриг волосся, упав до землі, поклонивсь і мовив: «Нагим вийшов я з материнської утроби, нагим і повернусь туди. Господь дав, Господь і взяв. Нехай ім’я Господнє буде благословенне!» У всьому тому не согрішив Іов і не сказав нічого нерозважливого проти Бога. (Йов. 1, 13-22)


          Якими немилосердно болючими звістками був заскочений Йов. Все зруйнувалось в одну мить за незрозумілими збігами обставин.

          Важко навіть уявити собі, як це глибоко зранило серце Йова, який своє життя провадив праведно. Однак замість шквалу нарікань він обирає зречення – повну посвяту себе Богові, бо, каже, нагим я народився, нагим і повернусь. Яке свідома віра!

          Чи маємо сьогодні ми таку віру? Чи може навіть найдрібніші перешкоди та труднощі не дозволляють нам бачити світле Боже обличчя?

          У час страстей Господніх намагаймось співстраждати, щоб роздумувати над тим, якою є ціна любові.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
          • Оціни

            [ratemypost]