Діяння Апостолів 18, 23-28.
В тих днях, коли зійшов Павло в Кесарію, він пішов привітати Церкву і пішов у Антіохію.
23. Пробувши там деякий час, він рушив далі і пройшов за порядком Галатський край та Фригію, утверджуючи всіх учнів.
24. Один юдей, на ім’я Аполлос, олександрієць родом, людина красномовна й сильна в Писанні, прибув до Ефесу. 25. Він був наставлений на шлях Господній і, палаючи духом, говорив і навчав точно про Ісуса, дарма що знав тільки хрищення Івана. 26. І він сміливо став говорити в синагозі. Прискилла й Акила, почувши його, взяли його до себе й точніше викладали йому путь Божу. 27. Коли ж він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його до того й написали учням, щоб його прийняли. І він, прибувши, багато помагав тим, що увірували, завдяки ласці; 28. бо він сильно поборював юдеїв, прилюдно доводячи з Письма, що Ісус – Христос.
Послання до Євреїв 7, 26 – 8, 2.
26. Браття, такого нам і годилось мати первосвященика: святого, невинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес, 27. який не має потреби, як ті первосвященики, щодня приносити жертви перше за власні гріхи і потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву. 28. Закон бо настановляє первосвящениками людей, підлеглих немочі, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, досконалого навіки.
1. Головне ж з того, що ми сказали: ми маємо такого первосвященика, який возсів на небі по правиці престола Величчя, 2. служителя святині і справжнього на мету, що Господь спорудив, не чоловік.
Євангеліє від Івана 12, 36-47
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
36. Поки маєте світло, віруйте у світло, щоб стати синами світла.
Сказавши це, Ісус відійшов і скрився від них.
37. Та хоч і як багато чудес він зробив перед ними, вони не вірували в нього, 38. щоб збулося слово пророка Ісаї, який сказав був:
Господи, хто повірив тому, що ми чули,
і рам’я Господнє кому об’явилось?
39. Вони не могли увірувати, тому що Ісая ще й так сказав був:
40. Він засліпив їм очі
й закаменив їм серце,
щоб очима не бачили,
щоб серцем не розуміли і не навернулись
та щоб я їх не вигоїв.
41. Це сказав Ісая, коли бачив славу його й говорив про нього. 42. Однак чимало з вельмож увірувало в нього, але через фарисеїв не признавалися, щоб їх не виключили з синагоги; 43. бо вони любили людську славу більше, ніж славу Божу.
44. Тоді Ісус скрикнув на ввесь голос:
– Хто вірує в мене, вірує не в мене, а в того, хто послав мене. 45. І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене. 46. Я – світло, і я прийшов у світ, щоб кожен, хто вірує в мене, не пробував у темряві. 47. Коли хто слухає моїх слів і не береже їх, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.
Євангеліє від Івана 10, 9-16.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько. 10. Злодій не приходить, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя і мали його вповні. 11. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє дав за овець. 12. Наймит, який не пастир і якому вівці не належать, бачить вовка, що надходить, і кидає вівці та біжить геть; і вовк хапає їх і розполохує. 13. Наймит же втікає, бо він наймит і не дбає про вівці. 14. Я – добрий пастир і знаю моїх, і мої мене знають. 15. Отець мій знає мене, і я знаю Отця; я життя моє кладу за мої вівці.
16. Ще й інші вівці маю, що не з цієї кошари; і їх мушу привести: вони почують мій голос, і буде одне стадо й один пастир.
Бути задоволеним життям! Це чи не найчастіше вживаний слоган сучасності. Робити все, щоб бути най- серед таких самих най-: успішніших, заможніших, найрозумніших…
Та чи ці мірила повноти життя мають бути визначальними у визначенні нашої траєкторії руху?
„Я прийшов, щоб мали життя і мали його вповні“ (Ів. 10,11) — Він пожертвував своїм життям задля нашого права на вічність.
