Послання Апостола Павла до Римлян 12, 6–14.
6. Браття, маємо згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли дар пророцтва, виконуймо його мірою віри; 7. хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає; 8. хто напоумлення нехай напоумляє. Хто дає – у простоті; хто головує – дбайливо; хто милосердиться – з радістю.
9. Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло, приставайте до добра. 10. Любіть один одного братньою любов’ю. 11. Пошаною один одного випереджайте. В ревності не будьте ліниві, духом горіте, Господеві служіте; 12. веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі; 13. святим у потребах помагайте і дбайте про гостинність.
14. Благословляйте тих, що вас ганять; благословляйте, не проклинайте.
Євангеліє від Матея 9, 1–8.
1. В той час, як увійшов Ісус у човен, він переплив і прибув у своє місто. 2. І от принесли до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому:
– Бадьорися, сину, твої гріхи відпускаються.
3. Тут деякі з книжників заговорили між собою:
– Він хулить.
4. Ісус, знаючи їхні думки, каже:
– Чого лукаве думаєте в серцях ваших? 5. Що легше сказати: твої гріхи відпущені – чи сказати: встань і ходи! 6. Та щоб ви знали, що син чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – каже розслабленому, – встань, візьми твої ноші і йди до свого дому.
7. Встав той і пішов до свого дому. 8. Народ же, бачивши це, налякався і славив Бога, що дав таку владу людям.
Найбільша сила — сила прощення. Володіючи нею, ми убеспечуємо від смутку себе, своїх близьких і тих, хто трапляється на нашій життєвій дорозі. Якщо ми вміємо пробачати, усвідомлюючи, що ніхто не без гріха, що кожен (у тому числі й ми самі) має якісь недосконалості, над виправленнями яких, звичайно, треба працювати, то знаємо, що вони не можуть стати на заваді щастю. Тому саме вишколювання в собі сили прощення допоможе якнайкраще відчути повноту щастя.