Святе Письмо з розважанням на 2 червня

Діянь святих апостолів читáння.

Ді. 45 зач.; 21, 8-14.

8. В тих днях Павло й ті, що з ним, вибралися у дорогу і, прибувши в Кесарію, увійшли в дім Филипа євангелиста, одного з сімох, і зосталися в нього. 9. Було ж у нього четверо дочок-дівчат, які пророкували. 10. І коли ми пробули чимало днів, якийсь пророк, Агав на ім'я, прибув з Юдеї. 11. Він прийшов до нас і, взявши пояс Павла, зв'язав собі руки й ноги і мовив:

– Святий Дух каже: так юдеї зв'яжуть у Єрусалимі чоловіка, якому належить цей пояс, і видадуть у руки поган.

12. Коли ми це почули, стали просити, ми й тамошні, щоб він не йшов до Єрусалиму. 13. Тоді Павло озвався:

– Що робите, чому плачете й надриваєте моє серце? Таж я готовий не тільки бути зв'язаний, але й життя своє покласти в Єрусалимі за ім'я Господа Ісуса.

14. Коли ми не могли його переконати, ми погодилися, кажучи: нехай буде воля Господня.

Від Івана святого Євангелія читáння.

Йо. 49 зач. 14, 27 – 15, 7.

27. Сказав Господь своїм учням: Хай не тривожиться серце ваше й не лякається! 28. Ви чули, що я вам сказав: відходжу і до вас вернуся. Якби ви мене любили, зраділи б, що я йду до Отця; Отець бо більший, ніж я. 29. Тепер я вам сказав, перед тим, як воно станеться, щоб коли станеться, ви увірували. 30. Небагато говоритиму більш з вами; надходить бо князь світу цього. Він, щоправда, у мені не має нічого. 31. Але щоб світ знав, що я люблю Отця і, як Отець мені заповідав, так чиню: уставайте, ходімо звідси!

1. Я – виноградина правдива, і Отець мій – виноградар. 2. Кожну гілку в мені, що не приносить плоду, він відтинає. Кожну ж, що плід приносить, він очищає, щоб більше плоду приносила. 3. Ви вже очищені словом, яке я промовляв до вас. 4. Пробувайте у мені, і я у вас! Як не може гілка сама з себе приносити плоду, коли не пробуватиме на виноградині, так і ви, коли не пробуватимете в мені.

5. Я – виноградина, ви – гілки. Хто пробував в мені, і я в ньому, той багато плоду приносить. Без мене нічого не можете чинити. 6. Якщо хто не пробував в мені, того, як гілку, викинуть геть, і він усохне; зберуть їх і у вогонь кинуть, і вони згорять. 7. Коли ж ви в мені пробуватимете і коли мої слова у вас пробуватимуть, чого б ви не хотіли, просіте, і воно вам буде.

День четвертий – «Гілка, яка приносить плід» (Єв. від Івана 14, 27-15, 7)

Роздуми четвертого дня Декади. У Христовій Церкві одна з найважливіших гілок – це єпархія. Вона має свою територію і свого єпископа, який відповідає перед Богом за довірене йому стадо. Він же дбає про те, щоби його вірні мали добру духовну опіку в особі пароха-душпастиря. Парох не тільки керівник, а й, передусім, учитель, священник і духовний батько. Він покликаний бути прикладом любові до ближнього, керувати діяльністю своєї  спільноти та організувати все життя парафії. У місії парафії беруть участь не тільки священик-душпастир, а й усі її вірні. Усі разом, духовенство і миряни, повинні обговорювати потреби парафії та можливості працювати над Божими справами на місці свого проживання. Потрібно пам’ятати, що кожна парафія потребує, окрім Божої благодаті, людських і матеріальних ресурсів. Зокрема, ми повинні звернути увагу на три види дарів, які потрібні в Церкві, щоб вона могла виконати свою місію, – дари часу, талантів і скарбу (матеріальних благ). Особливу роль у парафії відіграють пасторальні та економічні ради. Найважливіше, щоби ніхто не почував себе непотрібним, бо стільки є роботи в Господньому винограднику! У Першому посланні апостола Петра читаємо: «Служіть один одному, кожен тим даром, що його прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті» (1 Пт 4, 10).

Роздуми в час війни. Важким наслідком війни є відчуття безпорадності, самотності, озлобленості, гніву і безперспективності. Війна неначе обтинає гілки взаємостосунків між рідними, близькими, родичами, з власною землею і навіть з самим Богом. Ця війна принесла з собою каліцтво і сиротинство, розруху домівок і місць праці чи відпочинку, з лиця землі зникають цілі міста і села України, ліси і діброви, розмаїття природи, тварин, птахів і риб. Кожна сімʼя України зазнала непоправних втрат, а мільйони українців змушені переселитися в інші країни, шукаючи там притулку і миру. Проте, віра у Бога відкриває нам глибше розуміння звʼязків між світом видимим і невидимим і з один з одним. Господь нагадує нам, що Він – «виноградина правдива», а Отець Христа – «виноградар». Ісус каже нам: «кожну гілку в мені, що не приносить плоду, він (Отець) відтинає. Кожну ж, що плід приносить, він очищає, щоб більше плоду приносила» (Ів 15, 1-2). Тому, як ніколи, перед нами стоїть завдання плекати зв’язок з Богом і ближніми. Сам Отець дбає про нас, подає нам зцілення і силу витривалості у час великих випробувань. Нашим завданням є докласти усіх зусиль, щоб плекати цей зв’язок у молитві особистій і літургійній, плекати любов і взаєморозуміння у наших сім’ях, родинах і спільнотах, щоб приносити плоди Духа Святого у ділах милосердя і місіонерському проповідуванні Царства Божого усім, хто найбільше потребує Божого милосердя і відновлення зв’язку з Богом і Його Церквою.

Молитва

Стихира на стиховні Вечірньої свята Вознесіння ГНІХ: Зійшов Бог серед окликів,* Господь серед голосних сурем,* щоб піднести впалий Адамів образ і послати Духа Утішителя,* щоб освячував душі наші.

Місійне завдання

1.      Особистий рівень: Проаналізуймо своє життя і попросімо в Христа допомоги виявити і позбавитися від залежностей (соціальні мережі, телевізор, алкоголь тощо).

2.      Парафіяльний рівень: Запропонуймо свої пропозиції парохові своєї церкви, як би ми хотіли і могли пожвавити парафільне життя та покращити фінансовий стан парафії.

3.      Місійний рівень: Ми греко-католики, але знаємо, що поруч є церкви чи храми інших конфесій чи віросповідань. Відвідаймо церкву іншої конфесії і приватно помолімся Богові за дар єдності Церкви в Україні.