Послання Апостола Павла до Ефесян 4, 14-19.
14. Браття, не будьмо більше малолітками, якими кидають хвилі і кружляє усякий вітер науки, щоб обманом людським і всякими хитрощами увести у блуд. 15. Але будемо жити по правді та в любові в усьому, зростаючи в того, хто є голова – у Христа. 16. Від нього все тіло, складене та споєне всілякими зв’язками взаємної помочі згідно з відповідним діянням кожного члена, бере зріст на будування самого себе в любові.
17. Кажу, отже, і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у суєті свого ума, 18. запаморочені умом, далекі від життя в Бозі через їх неуцтво, що в них, та через зачерствілість їх серця. 19. Вони, отупілі, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з запалом чинити всяку нечисть.
Євангеліє від Марка 11, 27-33.
27. В той час прийшов Ісус у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики, книжники та старші 28. й кажуть до нього:
– Якою владою чиниш це? Хто дав тобі владу це робити?
29. Ісус відповів їм:
– Спитаю я вас одну річ; 30. дайте мені відповідь, і я скажу вам, якою владою я чиню. Іванове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені.
31. Вони почали міркувати між собою й говорити: як відповімо: з неба, – скаже: чому ж ви не повірили йому? 32. А скажемо: від людей, – боялися народу, бо всі вважали Івана за пророка. 33. І відповіли Ісусові:
– Не знаємо.
Ісус же сказав їм:
– І я вам не скажу, якою владою я це чиню.
***
У поведінці первосвящеників іноді можемо розпізнати свою власну.
Як іноді намагаємось жартувати, хитрити з Богом. Що робили книжники? Хотіли дізнатися правду, але самі були нещирі і лише лукавили. Не істина, але власна шкура їх цікавила.
Жодні знання не зможуть зробити нам щасливими, а ні подарувати вічного життя. Жодні знання без живої свідомої віри.
Це зовсім не означає, що слід нехтувати своїми здібностями, ні, слід нехтувати формалізмом, який нищить живе відчуття любові.
Не варто допускати, щоб у своємк житті ставати черствими, серце має завжди бути живим від любові.
