Перше Послання Апостола Павла до Солунян 1, 6-10.
6. Браття, ви стали наслідувати нас і Господа, прийнявши слово серед численних утисків, з радістю Святого Духа 7. і, таким чином, ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї. 8. Від вас бо рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаї, але ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах, так що нам не потрібно говорити про те. 9. Про нас бо там оповідають, який ми успіх мали у вас і як ви від ідолів вернулися до Бога, щоб служити живому й правдивому Богові 10. та очікувати з неба його Сина, якого він воскресив з мертвих – Ісуса, що визволяє нас від грядучого гніву.
Євангеліє від Луки 11, 1-10.
1. Того часу Ісус молився в одному місці і як кінчив, сказав до нього один з його учнів:
– Господи, навчи нас молитись, як Іван навчив своїх учнів. 2. Він до них промовив:
– Коли ви молитесь, кажіть:
Отче, нехай святиться ім’я твоє, нехай прийде Царство твоє.
3. Дай нам кожного дня наш хліб насущний.
4. І прости нам гріхи наші,
як і ми прощаємо кожному, хто нам винен;
і не введи нас у спокусу.
5. Далі до них промовив:
Якби хто з вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі і сказав до нього: друже, позич мені три хліби, 6. бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати, 7. а той зсередини відповів би йому: не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі; 8. кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, однак через його настирливість підведеться й дасть, скільки той потребує.
9. Отож кажу вам: просіть, і дасться вам; шукайте, і найдете; стукайте, і відчинять вам. 10. Кожний бо, хто просить, одержує, хто шукає, находить, і тому, хто стукає, відчиняють.
Озирнімось на своє минуле і гляньмо, як багато можливостей ми втратили, знехтувавши своїми силами, бажаннями, мріями.
Як часто, приймаючи якийсь життєвий виклик, ми бачимо перед собою непомірні горизонти зусиль і опускаємо руки?
Але чого ми постійно забуваємо, що Бог покликав нас до життя і Він бачить, що нам потрібно саме зараз. Бог – не чиновник, який не має часу і лише раз в півроку переглядає листи з проханнями.
Кожну молитву Бог чує. Навіть, коли вона недосконала або й нещира. Бог є життям, яке нам дане, тому Він завжди близько.
Ісус вчить учнів і кожного, хто приходить на цей світ, вже дві тисячі років молитися з вірою, як дитина, яка використає усі можливі методи, щоб здобути батьківську увагу. Уявімо, якби діти перед, тим, як чогось просити, починали зважувати всі “за” і “проти”… А вони просто кажуть: “Таттттуууу”!