Перше Послання Апостола Павла до Тимотея 1, 1-7.
1. Павло, апостол Христа Ісуса, за велінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії, 2. Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.
3. Як я, йдучи в Македонію, просив тебе зостатися в Ефесі, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншої науки 4. і не вважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру. 5. Ціль того веління: любов із щирого серця, з доброї совісти та нелицемірної віри. 6. Деякі від цього відхилились і попали у пустослов’я; 7. вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ні того, що твердять з такою певністю.
Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 4, 9-16.
9. Браття, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. 11. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; 12. ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; 13. нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі.
14. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. 16. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.
__________
Євангеліє від Луки 14, 12-15.
12. В той час прийшов Ісус у дім одного визначного фарисея в суботу з’їсти хліба і промовив до того, що його запросив:
– Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ні твоїх родичів, ні багатих сусідів, щоб часом вони тебе також не запросили й не було тобі відплати. 13. Але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих, 14. і будеш щасливий, тому що вони не мають чим тобі відплатити, і воздасться тобі в день воскресіння праведних.
15. Почувши те, один із тих,, що сиділи за столом, сказав до нього:
– Щасливий, хто їстиме хліб у царстві Божім.
Євангеліє від Йоана 1, 43-51.
43. В той час вирішив Ісус піти в Галилею. І найшовши Филипа, мовив до нього:
– Іди за мною.
44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрія та Петра. 45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього:
– Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки – Ісуса, сина Йосифа, з Назарету.
46. Натанаїл сказав йому:
– Що доброго може бути з Назарету?
Мовив до нього Филип:
– Прийди й подивися.
47. Ісус, побачивши, що до нього надходить Натанаїл, сказав про нього:
– Ось справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства.
48. Натанаїл сказав:
– Звідкіль ти мене знаєш?
Сказав Ісус і промовив до нього:
– Перше ніж Филип тебе покликав, я тебе бачив, як був єси під смоковницею.
49. Натанаїл відповів йому:
– Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїля.
50. Ісус у відповідь сказав йому:
– Тому що я мовив до тебе: я бачив тебе під смоковницею – віруєш. Побачиш більше, ніж те.
51. І сказав до нього:
– Істинно, істинно кажу вам: побачите небеса відкриті і ангелів Божих, як вони возходять та сходять на Сина чоловічого.
__________
Вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ні того, що твердять з такою певністю
Не дуже простою справою є звіщати людям Добру Новину. По-перше, треба досить довго й наполегливо вчитися. А по-друге – поміж усім своїм знанням не забувати головного: що Христос говорив нам любити Бога та своїх ближніх. Бо навіть розуміючи усі біблійні та катехизмові нюанси, можна забути, з якою метою ми це все доносимо іншим: щоб у світі панувала Божа любов.
Нас ображають, і ми благословляємо
Любов обеззброює. Коли ми робимо комусь кривду, а він попри все з гідністю виявляє до нас свою прихильність – нам стає соромно. Ми бачимо свою помилку і надалі хочемо робити цій особі тільки добро. Так можуть захотіти покаятися найбільші грішники.
Якщо ж на образи відповідати образами – ми просто помножуємо їх і ні до чого не договоримося окрім чорноти в душі.
Але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих
Декому важко уявити в себе в домі повну світлицю знедолених людей. І на бенкети все ж нам приємніше кликати тих людей, яких ми знаємо. Але як же тоді виконати настанову Ісуса? Одним із варіантів є кожного разу, коли готуємося до свята, згадувати про бідних, і не лише згадувати, а, наприклад, замість надміру харчів пожертвувати їм частинку святкового бюджету. Ще одним із способів є долучатися до обідів для бідних, які організовують такі спільноти, як Молодь за Мир. Вони постійно турбуються про бідних, і будь-яка допомога: чи кошами, чи присутністю – їм дуже цінна.
Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки
Нам деколи важко сприйняти, чому саме ізраїльський народ називають вибраним. Але нам треба не забувати, що після приходу Христа як Богочоловіка “немає грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного, а все й у всьому – Христос”. Якою ж тоді була роль оцього “вибраного народу”?
Видається, що Бог вибрав ізраїльський народ, щоб вони зібрали докупи усю інформацію, яка знадобиться потім цілому людству. Щоб усі свідчення, пророцтва, книги, псалми, євангелія – сформувалися в одну книгу, яка буде в користуванні вже тепер всіх народів.
І якщо ми зуміємо скористатися цим чи не найціннішим надбанням людства, то теж зможемо одного дня у своєму серці вигукнути: “Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки”.
