Друге Послання Апостола Павла до Тимотея 3, 10-15.
10. Сину Тимотею, ти пішов слідом за мною в моїй науці, моїй поведінці, моїй настанові, вірі, довготерпеливості, любові, постійності, 11. у переслідуваннях, у стражданнях, які були спіткали мене в Антіохії, в Іконії та в Лістрі; всі ці переслідування я переніс на собі, і від усіх них Господь мене визволив. 12. Та й усі, що побожно хочуть жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані. 13. А лихі люди й дурисвіти будуть дедалі більше поступати у злому, зводячи інших, і самі зведені.
14. Ти ж тримайся того, чого навчився і в чому переконався. 15. Відаєш бо, від кого ти навчився, і вже змалку знаєш Святе писання, яке може тебе зробити мудрим на спасіння вірою у Христа Ісуса.
Євангеліє від Луки 18, 10-14.
Сказав Господь притчу оцю:
10. – Два чоловіки увійшли в храм молитись: один був фарисей, а другий – митар. 11. Фарисей, стоячи, молився так у собі:
– Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди: грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. 12. Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину.
13. А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи:
– Боже, змилуйся надо мною грішним!
14. Кажу вам: цей вернувся до свого дому виправданий, але не той; бо кожний, хто несеться вгору, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений.
Нам здається, що так просто бути християнами. Ми часто не просто не звертаємо увагу на те, що маємо можливість відкрито говорити про свою віру в Господа, а навіть ігноруємо це. Все, наче, й так зрозуміло — охрещені, час до часу відвідуємо храм, молимося періодично, святкуємо всі найбільші церковні празники…
Та чи таким має бути наше християнство? Чи такою є правдива віра?
В часи найбільших небезпек, в роки переслідування нашої Церкви, вистоювали в своїй вірі лише найсильніші, лише ті, хто справді був переконаний у тому, що роблять. Вони знали, що „усі, що побожно захочуть жти у Христі — будуть переслідуваними“.