Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 10, 23-28.
23. Браття, все мені дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує. 24. Ніхто хай не шукає для себе користи, але для другого. 25. Їжте все, що у м’ясника продається, нічого не турбуючися ради совісти; 26. Господня бо земля та її повнота. 27. Як хто з невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, зовсім не турбуючись ради совісти. 28. Але як хто вам скаже: «Це було жертвоване ідолам» – не їжте задля того, хто попередив вас, і задля совісти: Господня бо земля і її повнота.
Євангеліє від Луки 21, 8-9; 25-27; 33-36.
8. Сказав Господь:
– Глядіть, щоб вас не звели: бо багато хто прийдуть у моє ім’я і будуть казати: це я і – час наблизився. Не йдіть слідом за ними. 9. Коли почуєте про війни та розрухи, не бійтеся, бо треба, щоб перш це сталося, але кінець не зараз.
25. І будуть знаки на сонці, місяці й на зорях, а на землі переполох народів, стривоження від реву моря та його хвиль. 26. Люди омертвіють від страху, очікуючи того, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили. 27. Тоді побачать Сина чоловічого, що йтиме на хмарах зо силою і славою великою.
33. Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.
34. Вважайте на себе, щоб часом серця ваші не заскорузли від обжирства, пияцтва та життєвих клопотів, і щоб той день не впав на вас зненацька, 35. немов сітка, бо він прийде на всіх, які живуть на лиці всієї землі. 36. Будьте чуйні, отже, і ввесь час моліться, щоб ви могли уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Сином чоловічим.
Ніхто хай не шукає для себе користи, але для другого.
Колись Блаженніший Любомир Гузар розповідав одну дуже цікаву історію. Його запросили на обід, а була то п’ятниця, день пісний. І от, коли прийшлось вибирати страви, Блаженніший побачив, що ціни на рибу у тому ресторані аж надто високі і… вдовольнився пропозицією м’ясної страви.
Ця історія більш, ніж красномовна. Особливо, коли збираємось починати Великий піст: ось у цьому і суть Великого посту. Бачити іншого і його потреби насамперед.
Не те, від чого ми відмовляємось, а те – для чого вчить нас смиренності. Жертва заради жертви хіба має сенс?
А чи жертва заради любові має значення?
