Святе Письмо з розважаннями на 3 березня

Псалом 142

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в Землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Пс.142: “Спаси мене, Господи, від ворогів моїх”

Існує думка, що люди поділяються на дві категорії: одні живуть, а інші – шукають винних. Ні, я не заперечую, що є ворожо налаштовані люди. Та часто наша схильність згущувати фарби і дофантазовувати те, що не докінця знаємо, чи сприйняли, будучи не в найкращому настрої, може суттєво зіпсувати наші взаємини з кимось.

Насправді, не так часто люди прагнуть нас образити чи ціленаправлено завдати болю. Зазвичай якісь суперечки вибухають спонтанно. Будьте певні, ніхто не налаштовується на сварку, не продумує все, що має сказати, жестикуляцію і міміку. Сварки вибухають раптово.

Інша справа, до чого ми здатні їх довести. В які глибини зануритися і як вихолостити власні душі, прокручуючи все це в голові, додумуючи сценарії того, що могло бути сказане, зроблене.

Кажуть, гнів проходить, якщо перевести увагу на щось інше. Психологи радять глибоко дихати і рахувати від десяти до одиниці. А духівники – молитися! Спробуйте, в такі хвилини звернутися до Господа. Повірте, Він точно знає, чого ми потребуємо в хвилини нашої найбільшої слабкості і вразливості.