Псалом 3
О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.
Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».
Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.
________
Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.
Світ такий жорстокий. Стільки у ньому образ, зла, змов, воєн. Невинних жертв. Люди – жорстокі, особливо коли безкарні. І це стосується не лише страшних ситуацій про війни чи крадіжки, які ми бачимо по телевізору. Це стосується нашого повсякдення: на роботі, вдома, на вулиці, в громадських місцях…
З нами чинять погано. Ми чинимо погано. Деколи – ненавмисно: щось скажемо ніби жартома, а зачепимо когось за живе… Деколи – сплановано: щоб комусь чи собі щось довести.
Ми деколи самі є тими, кого інші бояться. Нашої жорсткості, незворушності, прямоти чи навпаки – замаскованості.
Трошки щирості й ніжності можуть врятувати чийсь день. Добре слово або вчасна мовчанка. Обійми чи смайлик в чаті.
Не біймось людей – біймось Бога. І все буде добре.
А людей треба любити. Тим більше – тих, які нас лякають. Саме любові їм і бракує!
