Псалом 87
Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.
Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.
Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?
Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?
Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.
Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.
Пс.87: “Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!”
Коли до нас звертаються із проханням ми не завжди готові одразу відповідати, бо спершу мусимо зважити власні сили: чи здатні будемо справді допомогти, а чи це буде надто складно. Думаємо, чи доведеться чимось пожертвувати, щоб приділити час чи свої зусилля для допомоги.
Натомість молячись, ми завжди очікуємо допомоги і якнайшвидше. Адже нам болить, нам треба вже і негайно. Та, якщо задуматися, то часто Господь діє через інших людей. Буває, що хтось з’являється на нашому шляху саме тоді, коли потрібно. Ми тоді надзвичайно щасливі, що знайшлася людина, яка допомогла.
А думали колись, що й через нас Бог може діяти? Тож, коли хтось звертається за допомогою чи порадою саме до тебе, до мене – це і є воля Божа, щоб ми зібрали всі свої зусилля і допомогли. Можливо, саме через нас Господь дає відповідь на чиюсь молитву. Тому не спішімо відмовляти, коли нас щось просять.
