Діяння Апостолів 2, 22-36.
22. В тих днях Петро сказав до людей: Мужі ізраїльські! Слухайте ці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, які Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, 23. його, згідно з визначеною постановою і провидінням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста; 24. його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі. 25. Давид бо говорив про нього:
Я видів Господа передо мною завжди,
бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.
26. Ось чому звеселилось моє серце і зрадів язик мій.
Та й тіло моє теж відпочине в надії.
27. Бо ти не зоставиш душі моєї в аді,
і не даси твоєму святому бачити зітління.
28. Ти дав мені дороги життя знати
і наповниш мене радости твоїм видом.
29. Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день. 30. Але, бувши пророком і знаючи, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона, 31. він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ні його душа не була зоставлена в аді, ні його тіло не бачило зітління.
32. Цього Ісуса Бог воскресив, і ми всі тому свідки. 33. Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Духа Святого й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте. 34. Давид не зійшов на небо, сам бо він каже:
Господь мовив Владиці моєму:
Сядь праворуч мене,
35. поки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.
36. Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля знає певно, що Бог зробив Господом і Христом цього Ісуса, якого ви розп’яли.
Євангеліє від Йоана 1, 35-51.
35. В той час стояв Іван і двоє з його учнів. 36. Побачивши Ісуса, що надходив, мовив:
– Ось Агнець Божий.
37. Почули двоє учнів, як він сказав те, і пішли за Ісусом. 38. Обернувшися й побачивши, що вони йдуть, Ісус сказав до них:
– Чого шукаєте?
Вони сказали:
– Равві (що в перекладі означає: учителю), де пробуваєш?
39. Він відповів їм:
– Ходіть і подивіться. Пішли, отже, і побачили, де побуває, і того дня лишилися в нього. Було ж близько десятої години.
40. Андрій, брат Симона Петра, був одним із двох, що, почувши Івана, пішли за ним. 41. Зустрів він спершу брата свого Симона і сказав до нього:
– Ми найшли Месію (що у перекладі означає: Христос).
42. І привів його до Ісуса. Ісус, глянувши на нього, сказав:
– Ти – Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа (що у перекладі означає: Петро-скеля).
43. Другого дня вирішив піти в Галилею. І найшовши Филипа, мовив до нього:
– Іди за мною.
44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрія та Петра. 45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього:
– Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки – Ісуса, сина Йосифа, з Назарету.
46. Натанаїл сказав йому:
– Що доброго може бути з Назарету?
Мовив до нього Филип:
– Прийди й подивися.
47. Ісус, побачивши, що до нього надходить Натанаїл, сказав про нього:
– Ось справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства.
48. Натанаїл сказав:
– Звідкіль ти мене знаєш?
Сказав Ісус і промовив до нього:
– Перше ніж Филип тебе покликав, я тебе бачив, як був єси під смоковницею.
49. Натанаїл відповів йому:
– Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїля.
50. Ісус у відповідь сказав йому:
– Тому що я мовив до тебе: я бачив тебе під смоковницею – віруєш. Побачиш більше, ніж те.
51. І сказав до нього:
– Істинно, істинно кажу вам: побачите небеса відкриті і ангелів Божих, як вони возходять та сходять на Сина чоловічого.
Що доброго може бути з Назарету?
Такі слова Натанаїл говорить, вперше почувши про Ісуса.
А як часто ми даємо оцінку людині або її праці, виходячи лише з особистих уявлень про неї, часом абсолютно необгрунтованих, суб’єктивних. Ми охоче розвішуємо ярлики, ділячи усіх на “своїх” чи “чужих”, правильних і не дуже, праведних і грішних.
Бо нам самим, насамперед, так легше. Бо самі знімаємо з себе відповідальність за того, хто поруч. Мати Тереза казала: Якщо Бог поклав на твій шлях людину, значить, Ти повинен щось для неї зробити”. Значить, ми потрібні тим, хто поруч.
Й іноді, коли відкриваєшся на нові стосунки з людьми, виявляється, що насправдці ці люди і зовсім не такі, як собі уявляв до того.
