Діяння Апостолів 2, 38-43.
38. В тих днях Петро сказав людям: Покайтеся, і нехай кожний з вас христиться в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа. 39. Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших, та для всіх тих, що далеко, кого б тільки не покликав Господь, Бог наш.
40. Ще іншими багатьма словами він свідчив їм та уговорював їх:
– Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.
41. Ті ж, що прийняли його слово, христились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.
42. Вони постійно були в науці апостолів та в спільності на ламанні хліба й на молитвах.
43. Страх напав на кожну душу, бо багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.
Євангеліє від Йоана 3, 1-15.
1. В той час був один чоловік з фарисеїв, Никодим на ім’я, один із визначних серед юдеїв. 2. Прийшов він до Ісуса вночі й каже до нього:
– Равві, ми знаємо, що ти прийшов як учитель від Бога: ніхто бо, як Бог не з ним, не може таких чудес творити, які ти твориш.
3. Озвався Ісус і мовив до нього:
– Істинно, істинно кажу тобі: коли хто не родиться звише, не побачить царства Божого.
4. Никодим сказав йому:
– Як може чоловік родитись, коли вже старий? Чи може він увійти знову в утробу матері своєї й народитись?
5. Ісус відповів:
– Істинно, істинно кажу тобі: коли хто не родиться з води та Духа, не може увійти в царство Боже. 6. Що родиться від тіла – тіло; що родиться від Духа – дух. 7. Не дивуйся, що я сказав тобі: вам треба родитися звише. 8. Вітер дме, куди хоче, і шум його чуєш, але не відаєш звідкіль приходить і куди йде. Так воно з кожним, хто родиться від Духа.
9. Відповів Никодим і мовив до нього:
– Як воно може статись?
10. Ісус у відповідь сказав йому:
11. – Ти – вчитель Ізраїля і не знаєш того? Істинно, істинно кажу тобі: ми говоримо про те, що знаємо, свідчимо про те, що бачили, та ви нашого свідчення не приймаєте. 12. Коли я говорив вам про земне і ви не віруєте, як увіруєте, коли вам про небесне говоритиму? 13. Ніхто не зійшов на небо, крім того, хто зійшов з неба: Син чоловічий. 14. І як Мойсей підняв змія в пустині, так Син чоловічий має бути піднесений, 15. щоб кожен, хто вірує у нього жив життям вічним.
Йо. 3, 12: “Коли я говорив вам про земне і ви не віруєте, як увіруєте, коли вам про небесне говоритиму?”
Колись, ще будучи дитиною, уявляла собі Бога в блискучих, аж до засліплювання, одежах. Здавалося, що чудо, яке Він творить має бути теж таким яскравим, таким сліпучим, щоб аж дух перехоплювало. В дитячій голові роїлися думки про недосяжного Господа.
Пізніше, був час, коли навіть не уявляла, яким може бути Бог і всі Його дії, Його зв’язок із нами, людьми. Просто знала – Він є десь там.
Та зараз, щораз більше переконуюся – мій Господь завжди поруч. Він всюди. У найпростіших речах. У всьому, що мене оточує: у дитячій посмішці, в деревах, які розпускають пагони, в людях, які йдуть назустріч. І саме в хвилини, коли найбільше відчуваю Його присутність, розумію, що щастя в простих речах. Та важливо вміти його помічати.
