Святе Письмо з розважанням на 12 липня

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 97 зач.; 8, 14-21.

14. Браття, ті, яких водить Дух Божий – сини Божі. 15. Бо ви не прийняли духа рабства, щоб знову попасти в страх, але прийняли дух усиновлення, яким кличемо: Авва – Отче. 16. Цей самий Дух свідчить разом із нашим духом, що ми діти Божі; 17. а коли діти, то й наслідники Божі – співнаслідники Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним прославитися.

18. Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам явитися. 19. Бо сотворіння чекає нетерпляче виявлення синів Божих. 20. Сотворіння було підбите тлінню не добровільно, а тим, хто його підбив, у надії, 21. що й саме сотворіння визволиться від рабства зітління, на волю слави дітей Божих.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 30 зач. 9, 9-13.

9. В той час, ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім'я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього:

– Іди за мною!

Той устав і пішов слідом за ним.

10. Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, і посідали з ним і з його учнями. 11. Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням:

– Чого ваш учитель їсть з митарями та грішниками?

12. Почувши те, Ісус озвався:

– Здорові не потребують лікаря, лише хворі. 13. Ідіть, отже, і навчіться, що значить: я милосердя хочу, а не жертву. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.

Свв. мчч. Прокла й Іларія
Прп. Михаїла Малеїна
Мт. 30 зач.; 9, 9-13.

Сьогодні ми чули, як апостол Павло чітко зазначає, що усі ті, які є ведені Святим Духом, є синами Божими. Зосередимо увагу на складений дієслівний присудок є ведені. Дія походить від Святого Духа, а ті, на кого ця дія спрямована, є названі синами Божими. Почнемо наші розважання із того, у що ми віруємо. Ми вірою визнаємо, що Ісус із Назарета є воплоченим Словом Божим, Єдинородним Сином Божим.

Після Хрещення від Івана у Йордані Ісус є ведений Святим Духом у пустелю на випробування (Мт 4, 1). Ця єдність Святого Духа та Ісуса є впродовж усього його життя. Він постійно діє у Святому Дусі. Тому можемо розуміти, що апостол по аналогії приходить до висновку, що усі ті, які є ведені Святим Духом, є синами Божими. Наголос ставиться, з одного боку, на тому, що Святий Дух є тим, хто веде. Ведення Святого Духа відзначається лагідністю, яка бере свій початок у любові, водночас проявляється сила Божа, але без насильства.

Бог дарував людині свобідну волю, тому і вибір чи слідувати за Духом, чи ні – завжди за людиною. Якщо людина приймає рішення дати себе вести, то вона розпочинає життя вірою, де довіра до Святого Духа чим раз більше зростає. Деколи, суто по-людськи, пропозиції Духа є незрозумілими, як, наприклад, апостолу Филипу (Ді 8), або навіть иможуть виглядати, як такі, що суперечать загальному наставленню апостолам іти і проповідувати Євангеліє усім народам. Адже, у Ді 16, 6-7 Дух Святий заборонив звіщати апостолам в Азії та Вітинії. Водночас, чи то Филип, чи то проповідники із Ді 16, довіряють Святому Духові і сповняють волю Божу. 

Бути веденим Святим Духом означає довіряти йому, слухати Слово, яке виражає волю Божу і чинити її. Святий Дух є справжнім провідником людини, який формує у веденій людині риси Божої дитини. Ці риси проявляються у плодах співпраці, що їх звуть плодами Святого Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість (Гал 5, 22-23). Саме Святий Дух дає чітке усвідомлення синівства, і тому лише у ньому людина здатна кликати до Бога: «Авва-Отче», і, тим самим, визнавати Бога своїм батьком, а себе – його дитиною. Це усиновлення стається через єднання із Єдинородним Сином Божим.

У цьому усиновленні відбувається зцілення, яке вчиняє Лікар, що прийшов лікувати впалу природу людини. А оскільки немає людини без гріха, то він прийшов лікувати усіх без винятку. Дуже складною гріховною хворобою є та, коли людина уважає себе здоровою, праведною, коли, як їй здається, не має потреби у лікуванні, і, як наслідок, вона не хоче впускати до себе Лікаря.

Придивімося до видимих проявів гріховної хвороби: розпуста, нечистота, розгнузданість, ідолослужба, чари, ворогування, свари, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, зависті, пияцтво, гульня і т.д. (Гал 5, 19-21). Господи, допоможи нам бачити ті гріховні хвороби і даруй на них лік, щоб ми могли зцілятися, вправляючись у чеснотах, і щоб Духом 24 Святим проявлялися чим раз більше і більше риси, притаманні для твого Єдинородного Сина.

Слово Благовісника